Аутоекологія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Аутоекологія

Аутоекологія , аутекологія, розділ екології, присвячений вивченню видових особливостей реагування тваринних і рослинних організмів на чинники середовища і способу життя вигляду. Включає: 1) екологію індивідів, що розглядає норми реакції на дію середовища (див. Екологічна фізіологія ), і 2) екологію популяцій, вивчаючу внутрівидову організацію (див. Екологія популяції ) . А. протиставляється синекології, що вивчає життя співтовариств (різних видів тварин, рослин, мікроорганізмів). Найважливішою проблемою А. служить вивчення динаміки чисельності тварин і біомаси організмів даного вигляду.

  Літ.: Кашкаров Д. Н., Основи екології тварин, 2 видавництва, Л., 1944; Наумов Н. П., Екологія тварин, 2 видавництва, М., 1963; Макфедьен Е., Екологія тварин, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1965.

  Н. П. Наумов.