Ауфі Садид-пекла-дінів Мохаммед ібн Мохаммед Бухарі (кінець 12 ст — 1-я половина 13 ст), персидсько-таджицький учений, філолог. Укладач «Серцевини серцевин» (1220), першій відомій нам антології (тазкира) віршів на фарсі з прадавніх часів, з короткими відомостями про поетів: ця робота зберігає значення єдиного джерела для вивчення творчості багатьох поетів. Склав також «Збори розповідей і світочів віддань» (напіс. 1228), що містить св. 2000 коротких розповідей головним чином історичного характеру. Переклав з арабської мови в 1223 відоме вигадування ат-Танухи «Радость після трудності».
Соч.: Лобаб аль-альбаб, видавництво Е. Брауна і М. Казвіні, т. 1—2, Лейден, 1903—1906.
