Андрогенез
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Андрогенез

Андрогенез (від греч.(грецький) aner, родовий відмінок andrys — чоловік і génesis — походження), розвиток яйцеклітини з чоловічим ядром, привнесеним в неї спермієм в процесі запліднення. А. спостерігається в окремих видів тварин (шовкопряд) і рослин (тютюн, кукурудза) в тих випадках, коли материнське ядро гине до запліднення, яке при цьому є помилковим тобто жіноче і чоловіче ядра не зливаються (див. Псевдогамія ) і в дробленні бере участь лише чоловіче ядро. А. — особливий випадок невинного розвитку, або партеногенезу; інколи його називають «чоловічий партеногенез». А. можна викликати штучно; при цьому власне ядро яйцеклітини або віддаляється зовсім (мікрохирургичеськи, центрифугуванням, струшуванням, що викликають відрив ядросодержащих фрагментів, і т.п.) або ж ушкоджується специфічними ядерними отрутами (тріпофлавіном), іонізуючими випромінюваннями, сильним нагрівом і пр. і надалі дегенеріруєт. Ставилися досліди здобуття андрогенетічеського потомства від батьків (наприклад, при віддалених схрещуваннях), що сильно розрізняються, з метою вирішити питання, який елемент клітки — цитоплазма (отримана від матері) або ядро (отримане від батька) — контролює розвиток спадкових особливостей андрогенетічеськой особини. Майже у всіх дослідах отримували лише початкові стадії розвитку андрогенних зігот. Такі зародки життєздатні при відновленні диплоїдного набору хромосом (див. Діплоїд ), що можливо, коли в яйцеклітину проникає одночасно декілька сперматозоїдів і відбувається злиття двох батьківських ядер. Випадки коли в розвитку яйцеклітини з чоловічим ядром бере участь лише частина цитоплазми яйця, частіше позначають терміном мерогонія (від греч.(грецький) мéros — частина і gónos — потомство). Статевозрілі тварини (завжди самці) отримані лише в тутового шовкопряда і наїзника Habrobracon juglandis. При цьому Б. Л. Астаурову і В. П. Острякової удалося на тварині вперше здійснити (1956) при схрещуванні двох видів шовкопряда повний міжвидовий А. Неськолько випадків повного А. спостерігалося в рослин при віддалених схрещуваннях різних видів тютюну, ськерди і кукурудзи. У всіх випадках повного А. як рослин, так і тварин андрогенні нащадки виявилися схожими з батьківським виглядом, що вказує на провідне значення клітинного ядра в спадковості. Т. о., з допомогою А. удається з'ясувати низку запитань, пов'язаних з ядерно-плазмовими стосунками, оцінити роль цитоплазми і ядра в передачі видових ознак. А. використовують також в цілях управління підлогою при необхідності здобуття лише чоловічого потомства (наприклад, при розведенні шовкопряда). Ср. Гіногенез .

загрузка...

 

  Літ.: Астауров Би. Л., Значення дослідів по мерогонії і андрогенезу для теорії розвитку і спадковості, «Успіхи сучасної біології», 1948, т. 25, ст 1; Астауров Би. Л. і Острякова-Варшавер Ст П., Здобуття повного гетероспермного андрогенеза в міжвидових гібридів шовковичного черв'яка, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Сірок. біологічна», 1957 № 2.

  Би. Л. Астауров.