Абсолютна рента, форма капіталістичної земельної ренти. Є частиною додатковій вартості, створюваною сільськогосподарськими найманими робітниками і привласнюваною землевласниками через монополію приватної власності на землю. На відміну від диференціальної ренти, А. р. не залежить від відмінностей в родючості і місці розташування окремих ділянок і продуктивності додаткових вкладень капіталу в одну і ту ж ділянку. Приватні землевласники, маючи в своєму розпорядженні юридичне право власності на землю, дозволяють користуватися своєю землею лише за винагороду, яку вони отримують у вигляді орендної плати (див. Оренда землі ) . землевласник стягує орендну плату з будь-якого, навіть самого гіршої ділянки землі, якщо виникає потреба в його використанні. Орендар, капіталістичний підприємець, що бере землю в оренду, повинні забезпечити не лише середній прибуток, але і надприбуток, який у вигляді А. р. передається землевласникові і складає частину орендної плати. Здобуття такого надприбутку можливе в сільському господарстві тому, що органічний склад капіталу в сільському господарстві нижчий, ніж в промисловості, і, отже, доля живої праці що створює додаткову вартість, і маса додаткової вартості в сільському господарстві більша, ніж в промисловості. Тому в сільському господарстві норма додаткової вартості вища, ніж в промисловості. Вартість сільськогосподарської продукції вища за суспільну ціну виробництва (включаючого витрачання виробництва плюс середній прибуток).
В різних галузях промисловості теж виникають різні норми прибули залежно від відмінностей в органічному будові капіталу. Конкуренція між галузями приводить до вирівнювання прибули і утворенню середньої норми прибули. Надприбуток, що створюється в сільському господарстві, не бере участь у вільному процесі вирівнювання прибутків. Цьому заважає приватна власність на землю. Надлишок додаткової вартості над середнім прибутком в сільському господарстві залишається в тій же галузі. Т. о., частина додаткової вартості, створеної в сільському господарстві, йде орендареві у формі середнього прибутку визначуваною розмірами прибули в промисловості. Надлишок над середнім прибутком він віддає землевласникові у вигляді земельної ренти . А. р. є різницею між суспільною вартістю сільськогосподарської продукції, яка визначається умовами виробництва на гірших землях, і суспільною ціною виробництва.
А. р. як економічна категорія капіталістичного способу виробництва виражає виробничі стосунки трьох основних класів капіталістичного суспільства: землевласників, капіталістів-підприємців в сільському господарстві і найманих сільськогосподарських робітниках. Оскільки А. р. стягується з кожного, навіть самої гіршої ділянки землі, а ринкова ціна визначається вартістю, що склалася на гіршій ділянці землі, то вона стає причиною підвищених цін на сільськогосподарські товари, споживані всім суспільством. Таким чином, А. р. є данню всього суспільства приватному землеволодінню. За цей рахунок існує паразитичний клас землевласників. Здорожує сільськогосподарські продукти, А. р. перш за все лягає важким тягарем на плечі трудящих.
Під впливом технічного прогресу відбувається поступове зближення органічного складу капіталу в промисловості і в сільському господарстві, а в деяких галузях сільське господарство по органічній будові капіталу випереджає промисловість. На цій основі виникає тенденція до зниження норми і маси А. р. в країнах розвиненого капіталізму. Але в сучасних умовах роль монополії приватної власності на землю ще дуже сильна; вона не втратила свого економічного значення.
З перемогою соціалізму А. р. знищується, оскільки ліквідовується монополія крупної приватної власності на землю.
