Єдина транспортна мережа СРСР, сукупність всіх видів транспорту, обслуговуючих сферу звернення, тобто що забезпечують доставку продукції з пунктів її виробництва в місця вжитку, а також пасажирів, що здійснюють перевезення. Соціально-економічна єдність транспортної мережі СРСР визначається суспільною державною власністю на всі основні види транспорту, що дозволяє розвивати їх по єдиному народно-господарському плану. У склад Е. т. с. СРСР входять: же.-д.(железнодорожний), річковий, морський, автомобільний, повітряний, трубопровідний транспорт (нафто- і продуктопроводи, газопроводи), а також високовольтні лінії електропередачі. B Е. т. с. включаються також пересувний склад і всі пристрої, необхідні для здійснення перевезень. Тому правильніше говорити не про Е. т. с., як це прийнято, а про єдину транспортну систему. У Е. т. с. кожному виду транспорту відводиться та сфера, де вживання його дає найбільший ефект. На це направлена і транспортна політика соціалістичної держави. Питання про те, як найефективніше переміщати енергоносії — чи перевозити універсальними видами транспорту тверде і рідке паливо або переміщати по трубах рідке і газоподібне паливо, чи спалювати паливо на місці і передавати електроенергію по дротах, - вирішується комплексно. Цим, зокрема, пояснюється включення до складу Е. т. с. не лише трубопровідного транспорту але і високовольтних ліній електропередачі.
В СРСР створений потужний повітряний транспорт, розвинений автомобільний і газопровідний транспорт, а в містах — тролейбусний транспорт і метрополітен. У багато разів зросла мережа магістральних нафто- і газопроводів і автомобільних доріг з твердими покриттями. Майже удвічі збільшилася і мережа ж. д.(залізниця) загального користування. В результаті швидшого розвитку нового вигляду транспорту істотно міняється питома вага окремих видів транспорту в загальному вантажообігу і пасажирообігу СРСР в порівнянні з довоєнним періодом (див. таблиці.).
У внутрішньому вантажообігу вирішальну роль грає ж.-д.(железнодорожний) транспорт. Це пояснюється фізіко-географічнімі, економічними і історичними особливостями розвитку СРСР. Проте в перспективі, у міру подальшого розвитку нового вигляду транспорту, питома вага ж.-д.(железнодорожний) буде поступове знижуватися.
Важливим завданням Е. т. с. СРСР є подальше поліпшення координації роботи окремих видів транспорту: раціональніший розподіл перевезень між ними, поліпшення організації змішаних перевезень за участю декількох видів транспорту на основі створення єдиних технологічних процесів роботи, в першу чергу в пунктах стику різних видів транспорту.
Літ.: Шафіркин Би. І., Єдина транпортная мережа і взаємодія різних видів транпорта., М., 1970. Див. також літ.(літературний) при ст. Транспорт .
Е. Д. Хануков.
Структура вантажообігу і пасажирообігу по видах транспорту СРСР., %
Віди
транспорту
Питомий вага
В грузо звороті
В пассажіро звороті
1940
1970
1940
1970
Железнодорожний
85,1
65,1
92,2
48,4
Морський
4,9
17,1
0,8
0,3
Річковий
7,4
4,5
3,6
1,0
Автомобільний
1,8
5,8
3,2
36,1
Повітря
-
0,1
0,2
14,2
Нефтепроводний
0,8
7,4
-
-
* По вантажообігу включаючи транспорт всіх видів і організацій, а також колгоспів, по пасажирообігу - автотранпорт загального користування.