«Союз російських соціал-демократів за кордоном», заснований в кінці 1894 в Женеві за ініціативою групи «Звільнення праці» на умовах визнання всіма його членами програми групи. Союз видавав літературу для Росії. Працював під керівництвом групи «Звільнення праці», яка входила в нього і редагувала всі його видання. У 1896—99 союз, що мав друкарню, видавав неперіодичні сборникі«Працівник», «Листок “Работника”», роботи В. І. Леніна «Пояснення закону про штрафи» (1897), Г. В. Плеханова «Новий похід проти російської соціал-демократії» (1897) і ін. 1-й з'їзд РСДРП (1898) визнав союз закордонним представником партії. До кінця 1898 в союзі отримали переважання прибічники опортуністичного перебігу «економізму» — т.з. молоді. У листопаді 1898 на 1-м-коді з'їзді союзу в Цюріху група «Звільнення праці» відмовилася від редагування видань союзу, окрім № 5—6 «Працівника» і брошур Леніна «Задачи російських соціал-демократів» і «Новий фабричний закон». З квітня 1899 союз приступив до видання свого журналу «Робоча справа» . На 2-м-коді з'їзді союзу в квітні 1900 в Женеві стався остаточний розкол; члени групи «Звільнення праці» разом з однодумцями пішли із з'їзду і створили самостійну організацію «Соціал-демократ». Союз і його друкарський орган «Робоча справа» стали виразниками «економізму» в рос.(російський) соціал-демократії. Союз був розбещений Другим з'їздом РСДРП (1903) в числі інших окремих організацій.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 1, с. 653); Історія КПРС, т. 1, М., 1964.
