Основні фонди народного господарства, сукупність вироблених суспільною працею матеріально-речових цінностей, що діють протягом тривалого періоду. До О. ф. відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини, устаткування, транспортні засоби, інструменти, виробничий і господарський інвентар, робоча і продуктивна худоба і ін. О. ф., що функціонують у сфері матеріального виробництва, є виробничими основними фондами ; О. ф., що не беруть участь безпосередньо в процесі виробництва, складають невиробничі основні фонди . О. ф. народного господарства є найважливішими і найбільш швидко зростаючу частину національного багатства . У СРСР на 1 січня 1973 все О. ф. у сучасних цінах склали 1003 млрд. крб., з них виробничі — 623 млрд. крб. (62,1%), невиробничі, — 380 млрд. крб. (37,9%). Зростання і вдосконалення О. ф. — найважливіша умова створення матеріально-технічні бази комуністичного суспільства і неухильного підйому добробуту народу. О. ф. у грошовій оцінці відбиваються в балансі основних фондів і називаються основними засобами.
