Національне багатство, народне багатство, один з найбільш важливих показників економічної потужності країни, який представляє в грошовому вираженні всю сукупність споживних вартостей, накопичених суспільством за весь період його виробничої діяльності (за станом на певну дату). При капіталізмі «вираження “національне багатство”, — відзначав Ф. Енгельс, — з'явилося вперше завдяки прагненню ліберальних економістів до узагальненням. Поки існує приватна власність, вираження це не має сенсу» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 1, с. 548). Тому буржуазній політичній економії властивий обмежений підхід до Н. би. Вона досліджує лише, яким чином створюється багатство в рамках капіталістичних буд і як воно повинне розподілятися для подальшого збагачення капіталістів. При цьому буржуазна політична економія прагне завуалювати той факт, що Н. би. створюється трудящими, а привласнюється експлуататорами.
В марксистській політичній економії Н. би. визначається як «об'єктивування людської праці» (див. До. Маркс, там же, т. 26, ч. 3, с. 446). Найважливіша його частина — речове багатство, тобто сукупність накопичених матеріальних цінностей. Крім того, є результати праці, які не зафіксовані в речовій формі, але, проте, розглядаються як багатство нації, наприклад міра майстерності готівкового населення, виробничий досвід і ін. «... Якщо відкинути обмежену буржуазну форму, — писав Маркс, - чим же іншим є багатство, як не універсальністю потреб, здібностей, засобів вжитку, продуктивних сил і т.д. індивідів, створеною універсальним обміном? Чим іншим є багатство, як не повним розвитком панування людини над силами природи, тобто як над силами так званої “природи”, так і над силами його власної природи? Чим іншим є багатство, як не абсолютним виявленням творчих дарувань людини...» (там же, т. 46, ч. 1, с. 476).
Вперше Н. би. було обчислено англійським економістом В. Петті в 1664, у Франції перша оцінка Н. би. відноситься до 1789, в США — до 1805, в Росії — до 1864. З 1853 методологічних проблеми виміру Н. би. стають темою міжнародних статистичних конгресів. У 1947 створена Міжнародна асоціація дослідження проблем національного доходу і багатства, яка з 1966 випускає журнал «The Review of Income and Wealth». Найбільш значні дослідження Н. би. у 20 ст за кордоном проведені Р. Голдсмітом, що розрахував величину Н. би. у США за 1898—1948, 1905—50, 1945—58, і П. Редферном, який визначив об'єм Н. би. Великобританії за 1938—1953. У 30-х рр. радянський статистик А. Л. Вайнштейн обчислив величину Н. би. Росії за станом на 1 січня 1914, показавши його розподіл по галузях господарства і соціальних групах.
В радянській економічній літературі під Н. би. зазвичай розуміють запас матеріальних благ, створених працею і використовуваних для виробництва і вжитку, а природні багатства і робоча сила (праця) виступають як джерела і умови створення Н. би. Деякі радянські економісти включають до складу Н. би. природні ресурси. Нарешті, існує точка зору, згідно якої поняття Н. би. повинно охоплювати і нематеріальні цінності — обсяг наукових знань, рівень культури населення і т.п.
Вимір величини Н. би. у капіталістичних країнах утруднено наявністю «комерційної таємниці» і ін. породжень приватної власності, що вимушує застосовувати непрямі методи визначення його розмірів.
В СРСР статистика Н. б . використовує методи прямого рахунку, що спираються на дані інвентаризацій, бухгалтерську і статистичну звітність. До складу Н. би. Радянського Союзу включаються наступні матеріальні блага: основні і оборотні виробничі фонди, що складаються із засобів праці (машин, будівель виробничого призначення і т.п.) і предметів праці, що піддалися обробці (сировини, матеріалів, палива і т.п.); невиробничі фонди суспільства, до яких відносяться житловий фонд і фонди культурно-побутового призначення, що належать державним, кооперативним і суспільним організаціям; особисте (споживче) майно населення; товарні запаси виробничих підприємств і невиробничих організацій; державні резерви, у тому числі страхові, золотий запас, запаси на потреби оборони і др.; природні ресурси, залучені в процес виробництва, — з.-х.(сільськогосподарський) угіддя, ліси, родовища корисних копалини, гідроенергетичні ресурси і ін. Вміст складових частин Н. би. і їх питомі ваги не залишаються незмінними. Особливо крупні зрушення у складі Н. би. відбуваються в період науково-технічної революції: швидко збільшуються і оновлюються виробничі фонди, у складі невиробничих фондів все велику частку займає майно наукових, учбових, медичних і ін. установ, безперервно прискорюються темпи залучення природних багатств в господарський зворот.
За даними ЦСУ СРСР, Н. би. Радянського Союзу (не рахуючи землі і лісів) на кінець 1973 складало 1,7 трильйона крб. З них 680 млрд. крб. — основні виробничі фонди, 313 — оборотні фонди і запаси, 410 — основні невиробничі фонди і близько 300 млрд. крб. — особисте майно населення. Н. би. СРСР більше Н. би. дореволюційній Росії в 20 разів і має принципово іншу соціальну структуру: у 1914 трудовому населенню належало 24,3% Н. би. (19,2% — сільському і 5,1% — міському населенню), а частнокапіталістічеський сектор мав в своїй власності 55,3% Н. би. Росії; у Радянському Союзі все Н. би. належить трудящим, воно враховується і обчислюється по трьох соціальних формах народного господарства — державне майно, кооперативно-колгоспне майно, майно населення. Темпи зростання Н. би. у СРСР приблизно в 2,5 разу вище, ніж в США.
Н. би. при соціалізмі виступає як сукупність загальнонародних, групових і особистих фондів. Його зростання багато в чому визначається підвищенням ефективності суспільного виробництва і особливо досягненням найкращих поєднань в динаміці таких економічних показників, як норма накопичення в національному доході і фондовіддача . Постійне накопичення суспільного багатства дає можливість на кожному новому етапі розвитку вирішувати завдання усе більш великі і масштабні.
Літ.: Вайнштейн А. Л., Народне багатство і народногосподарське накопичення передреволюційної Росії, М., 1960; Киріченко Ст Н., Національне багатство СРСР, М., 1964; Голдсміт Р. В., Національне багатство США в післявоєнний період, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1968.
