гриби Базідіальниє, базидіоміцети (Basidiomycetes) (від греч.(грецький) basidion — фундамент і mykes — гриб), клас вищих грибів, що мають особливі органи розмноження — базидії. Типова зріла базидія має 4 одноклітинних спори (базидіоспори), розташованої на особливих виростах, — стерігмах. При проростанні кожна базідіо-спора дає септимований первинний — гаплоїдний (див. Гаплоїд ) міцелій, або грибницю. Потім у більшості Б. р. відбувається злиття кліток одній і тій же або різних (гетероталлізм ) грибниць. На диплоїдній (див. Діплоїд ) грибниці зазвичай розвиваються плодові тіла (в іржавинних і головневих грибів — спороношенія). Далі в базидіях (в головневих і іржавинних грибів в спорах) відбувається мейоз, що закінчується освітою б. ч.(переважно) 4 ядер, перехідних в розвинуті до цього часу базидіоспори.
Клас Би. р. включає св. 15 тис. видів; багато хто з них їстівний (березняк, білий гриб, груздь і ін.), деякі отруйні (мухомор, бліда поганка і ін.), є види, що викликають гнилизну деревини, а також що приголомшують багато з.-х.(сільськогосподарський) культури (див. Гриби ) . Класифікація Б. р. заснована на особливостях будови їх плодових тіл і спороношеній. Зазвичай Би. р. ділять на два підкласи: холобазі-діоміцети (Holobasidiomycetes) з одноклітинною базидією, т.з. холобазідієй ( мал. 1 , 2 ), і фрагмобазідіоміцети (Phragmobasidiomycetes) або з 4-клітинною базидією, т.з. фрагмобазідієй ( мал. 4—7 ), або з одноклітинною — кулевидною, грушовидною або подовженою дихотомічно роздвоєною базидією ( мал. 3 ). Холобазідіоміцети ділять на порядки: 1) екзобазідіальниє (Exobasidiales) — плодові тіла відсутні, базидії розвиваються на грибниці під шкіркою живлячої рослини; паразити; 2) афіллофоровиє (Aphyllophorales); 3) агаріковиє (Agaricales); 4) гастероміцети (Gasteromycetales, мал. 2 ). Фрагмобазідіоміцети ділять на порядки: 1) головневиє гриби (Ustilaginales, мал. 4 ); 2) іржавинні гриби (Uredinales); 3) аврікулярієвиє (Auriculariales); 4) дрожалковиє (Tremellales); 5) дакріоміцетовиє (Dacryomycetales); 6) туласнелловиє (Tulasnellales). Плодові тіла грибів останніх 4 порядків би. ч.(переважно) драглистій консистенції. Що розвиваються на них фрагмобазідії або розділені на 4 клітки, поперечний — в аврікулярієвих ( мал. 6 ) або уподовж — в дрожалкових ( мал. 7 ), або одноклітинні базидії, дихотомічно роздвоєні, — в дакріоміцетових ( мал. 3 ), кулевидні або грушовидні, — в туласнеллових.
Літ.: Курсанов Л. І., Мікологія, 2 видавництва, М., 1940; Бондарцев А. С., Трутовиє гриби Європейської частини СРСР і Кавказу, М-код.—Л., 1953.
