Штраф (від йому.(німецький) Strafe — покарання), грошове стягнення, міра матеріальної дії, вживана у випадках і порядку, встановлених законом.
1) По радянському цивільному праву Ш.— вигляд неустойки . Визначається в твердій сумі або у відсотку від суми зобов'язання. Встановлення Ш. служить забезпеченню виконання договору (стягається з винною сторони при невиконанні або неналежного виконання договору) і є мірою відповідальності за його порушення — Ш. підлягає сплаті контрагентом лише в разі винної несправності (незалежно від провини Ш. стягається як виняток, передбачене законом, наприклад при порушенні плану перевезень вантажів на ж.-д.(железнодорожний) транспорті, або договором). Ш. широко застосовується соціалістичними організаціями як ефективна міра дії на контрагента, що порушує договір (постачання, перевезення і ін.).
2) У радянському кримінальному праві Ш. застосовується як основна або додаткова міра покарання, передбачена Основами кримінального законодавства і УК(Кримінальний кодекс) союзних республік за деякі злочини. Ш. може бути призначений і при заміні судом невідбутої частини покарання м'якшим. Як додаткове покарання Ш. може бути призначений і при умовному засудженні .
Розмір Ш. встановлюється судом залежно від тягаря злочину і з врахуванням майнового положення винного. При неможливості стягнення Ш. суд може замінити його виправними роботами без позбавлення волі з розрахунку за 10 крб. Ш. 1 мес виправних робіт, але не понад 1 рік. Заміна Ш. позбавленням волі і позбавлення волі Ш. не допускається. Порядок сплати Ш. визначається в вироку.
3) Як адміністративне стягнення Ш. накладається на осіб, винних в здійсненні адміністративної провини. Законодавством СРСР і союзних республік визначаються підстави і порядок накладення Ш., його розміри, круг державних органів і посадових осіб, повноважних накладати його. Розмір Ш., що накладається на громадян, як правило, не повинен перевищувати 10 крб., на посадових осіб — 50 крб., а у випадках, передбачених законом, він може бути підвищений відповідно до 50 і 100 крб. Адміністративний Ш. може накладатися лише на громадян і посадових осіб. Право накладати Ш. мають нар.(народний) судді (наприклад, за дрібне хуліганство і дрібну спекуляцію), адміністративні комісії при виконкомах районних, міських, селищних і сільських Рад (за порушення громадського порядку, правил благоустрою і т.п.), а також інші уповноважені на те органи і посадові особи (пожежника, ветеринарного санітарного нагляду, міліції і ін.). Ш., не сплачений в 15-денний термін, стягається в безперечному порядку із заробітку оштрафованого. Рішення про накладення Ш. може бути оскаржено до народного суду в 10-денний термін з дня вручення постанови про його накладення. Подача скарги припиняє стягнення Ш.
Ш. в адміністративному порядку можуть накладати комісії у справах неповнолітніх на батьків або осіб, їх замінюючих, у випадку неправильного їх відношення до дітей або злісного невиконання обов'язків по вихованню дітей, або за доведення неповнолітніх до стану сп'яніння, або у зв'язку із здійсненням неповнолітніми інших правопорушень.
4) Суд може накласти Ш. у випадках і розмірах, передбачених процесуальним законодавством (за невиконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків, порушення порядку судового засідання і т.п.).
5) Як міра суспільної дії Ш. у певних випадках може бути застосований товариським судом .
