Умовне засудження, засудження судом особи до покарання, яке реально не виконується, якщо засуджений протягом випробувального терміну не скоїть нового умисного злочину. По сов.(радянський) кримінальному праву застосовується, якщо суд в результаті оцінки обставин справи і особи винного прийшов до виводу про недоцільність відбуття ним покарання. В цьому випадку, визначивши покарання у вигляді позбавлення свободи або виправних робіт, суд вказує: якщо протягом встановленого судом випробувального терміну засуджений не скоїть нового умисного злочину, вирок не виконуватиметься, а судимість буде погашена. За наявності клопотання громадської організації або колективу трудящих, а також за власним розсудом суд може передати умовно засудженого громадській організації або колективу трудящих для перевиховання і виправлення; по їх же клопотанню суд має право скоротити випробувальний термін (після виділення не менше половини цього терміну).
Закон передбачає також В. о. до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого на термін покарання до праці в місцях, визначуваних органами, що відають виконання вироку. Таке В. о. може бути застосоване до повнолітніх працездатних осіб, вперше засуджуваних до позбавлення волі за умисний злочин на термін до 3 років, а за злочин, здійснений по необережності, – до 5 років, з врахуванням характеру і міри суспільної небезпеки злочину, особи винного і інших обставин справи.
