Шлейермахер (Schleiermacher) Фрідріх (21.11.1768, Бреслау, — 12.2. 1834, Берлін), німецький протестантський теолог і філософ. Вихованець пієтістських гернгутерських общин . Вчився в університеті в Галле. З 1794 проповідник, в 1796—1802 в Берліні. У 1804—06 професор в Галле; з 1807 — в Берліні, професор університету (з 1810), секретар філософського відділення АН(Академія наук) (з 1814). Біля 1800-х рр. був близький кружку йенських романтиків (див. Романтизм ), в «Довірчих листах про “Люцинде”» (1800) відстоював роман Ф. Шлегеля «Люцинда», виступаючи в захист відчуття з його повною внутрішньою свободою. У рапсодічеськи-захопленіх «Мовах про релігію» (1799) і «Монологи» (1800) Ш. створив цілісний образ релігійно-естетичного світогляди у дусі раннього романтизму; особисте внутрішнє переживання — основа релігії, яку Ш. визначає як «споглядання універсуму», пізніше — як відчуття «залежності» від безконечного. Надалі виступив з рядом систематичних праць по філософії («Діалектика», 1804), етиці, протестантському догматизму. Ш. належить класичний переклад Платона німецькою мовою. Психологізм Ш., його переконання в першенствуючій ролі внутрішнього відчуття в пізнанні, в незбагненності вищого початку (бога) для розуму (вплив пієтизму, а також Ф. Р. Якобі ) були піддані різкій критиці Гегелем. Ш. зробив великий вплив на ліберальний протестантизм 19 ст, на розвиток історії філософії і педагогіки в Германії, філософської герменевтики і ін.
Соч.: Sämtliche Werke, Bd 1—30, Ст, 1835—64; Ästhetik, hrsg. v. R. Odebrecht, Lpz.— B., 1931; Hermeneutik, hrsg. v. H. Kimmerle, 2 Aufl., Hdlb., 1974; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Мови про релігію до освічених людей, що її зневажають. Монологи, М., 1911.
Літ.: Орнатський Ф., Вчення Шлейермахера про релігію, До., 1884; Гайм Р., Романтична школа, пер.(переведення) з йому.(німецький), М., 1891; Dilthey W., Leben Schleiermachers, Bd 1—2, Ст, 1922¾66; Odebrecht R., Schleiermachers System der Ästhetik, B., 1932; Kantzenbach F. W., F. D. E. Schleiermacher in Sebstzeugnissen und Bilddokumenten, Reinbek, 1967; Redeker M., F. Schleiermacher. Leben und Werk, B., 1968.
