Шифман Арнольд Станіслав Зигмунт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шифман Арнольд Станіслав Зигмунт

Шифман (Szyfman) Арнольд Станіслав Зигмунт (23.11.1882, Уланув, — 11.1. 1967, Варшава), польський режисер, театральний діяч. Ініціатор створення і керівник першого у Варшаві літературного кабаре «Момус» (1908); у 1913 заснував «Театр Польськи» (у 1915—18, 1939—45, 1949—55 директор, з 1957 почесний директор). Одночасно очолював театри «Малі» (1918—39, Варшава), «Вельки» (у 1950—65 керував відновленням театру). Серед постановок: «Ірідіон» (1913) і «Небожественна комедія» (1920) Красиньського, «Пігмаліон» Шоу (1914), «Гамлет» Шекспіра (1922, 1947), «Орестея» Есхіла (1947). Для творчої манери Ш. характерні дбайливе відношення до літературної джерелу, завершеність сценічної форми, гармонійне поєднання всіх компонентів спектаклю. Ш. об'єднував в керованих їм трупах кращих польських акторів. Автор досліджень і спогадів про театр.

  Соч.: Moja tulaczka wojenna Warsz., 1960; 55 lat w teatrze, Warsz., 1961; Labirynt teatru, Warsz., 1964.

  Літ.: Teatr Polski. 1913—1948, Warsz., 1948.