Шифрін Ніссон Абрамович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шифрін Ніссон Абрамович

Шифрін Ніссон Абрамович [16(28) .6.1892, Київ, — 3.4.1961, Москва], радянський театральний художник, народний художник РРФСР (1958). Член КПРС з 1942. Вчився в школі малювання і живопису А. А. Мурашко (1912—15), студії А. А. Екстер (1918—19), Українською AX (1920—21) — в Києві. Викладав в Вхутєїне (1929—30), Поліграфічному інституті (1931—32), Інституті театрального мистецтва ним. А. В. Луначарського (1934—36) — в Москві. Член ОСТ (з 1925). Головний художник Центрального театру Радянської Армії (1935—61). Основні театральні роботи Ш. [«Розлом» Лавренева (1950), «Чайка» Чехова (1960) — обидва МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького), «Московський характер» Софронова (Малий театр, 1948), «Загибель ескадри» Корнейчука (1934), «Приборкання норовистою» Шекспіра (1937), «Піднята цілина» по Шолохову (1957), «Барабанщица» Салинського (1958) — все в Центральному театрі Радянської Армії] відрізняються тісним зв'язком образотворчого вирішення спектаклю з режисерським задумом, строгою продуманістю просторів. рішень, органічним включенням живопису (панно, портальні обрамлення) в сценічну дію. Виступав також як живописець і автор ілюстрацій [«Ким бути?» В. В. Маяковського (видавництво в 1929) і ін.]. Державна премія СРСР (1949, 1951).

  Соч.: Художник в театрі, Л., 1964; Моя робота в театрі [М., 1966].

  Літ.: Виставка творів народного художника РРФСР, лауреата Державних премій Ніссона Абрамовича Шифріна. 1892—1961. [Каталог]. Вступ. ст. М. Н. Пожарськой, М., 1962.