Шиффови підстави
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шиффови підстави

Шиффови підстави, азометини, органічні сполуки загальної формули Rr¢C=NR¢¢ де R і R¢ — водень, алкіл або арил, R¢¢ — алкіл або арил (у останньому випадку Ш. о. називають також аніламі). Ш. о. — кристалічні або маслоподібні речовини, нерозчинні у воді, розчинні в органічних розчинниках. Слабкі підстави, в безводому середовищі утворюють солі з кислотами, у водних розчинах кислот гидролізуются до аміну і альдегіду, в лужних розчинах більшість Ш. о. стійке. Гидріруются до вторинних амінів (Rr¢CH — Nhr¢¢), приєднують багато з'єднань, що містять рухливий водень, наприклад (b-дікарбонільні з'єднання, кетон, іміни. Основний спосіб здобуття — конденсація альдегідів або кетону з первинними амінами. Реакція вперше здійснена Х. Шиффом в 1864 (звідси назва цих з'єднань). Ш. о.— коштовні напівпродукти органічного синтезу (здобуття вторинних амінів і різних гетероциклічних з'єднань). Ш. о., відомі як азометіновиє фарбники, застосовують для фарбування ацетатного і синтетичних волокон, в кольоровій фотографії, для пониження світлочутливості фотографічної емульсії (див. Десенсибілізація ).