Хімічні конгреси
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хімічні конгреси

Хімічні конгреси міжнародні. Перший Міжнародний хімічний конгрес відбувся 3—5 вересня 1860 в Карлсруе. Він був скликаний за ініціативою 47 найбільших хіміків Європи: Р. Ст Бунзена, Ш. А. Вюрца, Же. Дюма, С. Канніццаро, Ф. А. Кекуле, Же. Ш. Р. Маріньяка, Е. Мічерліха і ін. У їх числі були росіяни учені Н. Н. Бекетов, Н. Н. Зінін, Н. Н. Соколів, Ю. Ф. Фріцше і ін. Конгрес, за задумом його організаторів, був покликаний усунути що існували суперечності в тлумаченні понять «атом», «молекула», «еквівалент», що украй утрудняли використання публікованої інформації і викладання хімії. По доповіді С. Канніццаро конгрес дав чіткі і правильні визначення цим поняттям. Як одне із следствій цього у фізиці і хімії став широко застосовуватися Авогадро закон, зокрема для встановлення молекулярних мас. Конгрес мав вирішальне значення для затвердження атомно-молекулярної теорії в хімії. У нім взяло участь 127 хіміків. Російська делегація (7 чіл.) включала А. П. Бородіна, Н. Н. Зініна, Д. І. Менделєєва, Л. Н. Шишкова (один з секретарів конгресу) і ін.

  В 1894 в Брюсселі відбувся 1-й конгрес з прикладної хімії; потім ці конгреси проводилися регулярно — 2-й конгрес проходіл в Парижі (1896), 3-й — у Відні (1898), 4-му — в Парижі (1900), 5-му — в Берліні (1903), 6-му — в Римі (1906), 7-му — в Лондоні (1909), 8-му, — у Вашингтоні і Нью-Йорку (1912). 9-й конгрес повинен був відбутися в серпні 1915 в Петербурзі. Підготовка до нього велася під керівництвом П. І. Вальдена, Ст Н. Іпатьева і Д. П. Коновалова .

  Проте 1-я світова війна 1914—18 перешкодила його скликанню.

  В 1920 в Парижі представники хімічних суспільств низки країн заснували Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії (ІЮПАК). Одне із завдань ІЮПАК — проведення міжнародних конгресів з теоретичної і прикладної хімії. До 1939 проведені 9-й (Люцерни, 1936) і 10-й (Рим, 1938) конгреси. Регулярно Х. до. стали проводитися лише після 2-ої світової війни 1939—45. 11-й конгрес відбувся в Лондоні (1947), 12—25-й — проводилися в Нью-Йорку (1951), Стокгольмі (1953), Цюріху (1955), Лісабоні (1956), Парижі (1956), Мюнхені (1959), Монреалі (1961), Лондоні (1963), Москві (1965), Празі (1967), Сіднеї (1969), Бостоні (1971), Гамбурзі (1973), Єрусалимі (1975). Тематика конгресів ІЮПАК відображає тенденції розвитку хімічної науки. Деякі з конгресів були присвячені головним чином окремим новим областям хімії, на інших розглядалися самі різні хімічні проблеми.

  Про інтерес до Х. до. і про їх роль свідчить, наприклад, велике число читаних на них доповідей (366 на 15-м-коді, 488 на 17-м-коді, 501 на 18-м-коді, 620 на 20-м-коді, 647 на 23-м-коді). Вельми показним був, зокрема, 20-й конгрес (Москва, 1965, близько 3500 делегатів з 38 країн), що обговорював питання, які на попередніх Х. до. або взагалі не розглядалися, або розглядалися, але недостатньо детально. Так, на 20-м-коді конгресі, відповідно до програми, працювали секції: по поверхневих явищах і дисперсних системах, по радіаційній, космічній, неорганічній, аналітичній хімії і по теоретичних основах хімічної технології, а також симпозіум по низькотемпературній плазмі. З 620 доповідей понад 200 було прочитано сов.(радянський) ученими. На 26-м-коді конгресі (Токіо, 1977) було 3250 учасників з 54 країн. Працювали 4 секції (по фізичній, аналітичній, органічній хімії і хімії високомолекулярних з'єднань) і симпозіуми по проблемах, пов'язаних з охороною довкілля, новими джерелами енергії і сировини, вивченням речовин і процесів, використовуваних в медичній і харчовій промисловості і сільському господарстві.

  Поряд з Х. до. по теоретичних і прикладній хімії, організовуваними ІЮПАК, проводяться багато спеціалізованих Х. до., а також вельми показні і граючі важливу роль конференції і симпозіуми по різних питаннях хімічної науки, організовувані як ІЮПАК, так і ін. міжнародними, регіональними і національними науковими союзами, асоціаціями і суспільствами. У роботі спеціалізованих Х. до., конференцій і симпозіумів беруть участь ведучі учені багатьох країн, у тому числі СРСР і ін. соціалістичних країн.

  З різною періодичністю проводяться Х. до. по аналітичній хімії, біофізиці, біохімії, хімії пестицидів, захисту рослин, по клінічній хімії, хіміотерапії, фармакології, хімії гетероциклічних з'єднань, по каталізу, поверхнево-активним речовинам, полярографії, за хімічною технологією, промисловою хімією, промисловими стічними водами, корозією металів, хімією цементу, мінеральними добривами, використанням пластмас у сільському господарстві і ін.

  Міжнародні конференції періодично проводяться по фізичній хімії, калориметрії і термодинаміці, по хімічній термодинаміці, по фотопровідності, вживанню физико-хімічних методів в хімічному аналізі, по екстракції розчинниками, по неводних розчинниках, термічному аналізі, по хімії координаційних з'єднань, зростанню кристалів, твердим з'єднанням перехідних елементів, по вуглецю, металоорганічною хімії, фізичній органічній хімії, по спектроскопії, мас-спектрометрії, електрофотографії, по кераміці, гумам, пластмасам, по хімічному забрудненню середовища і екології людини і багато ін.

  Періодично організовуються міжнародні симпозіуми по аналітичній хімії, мікрохімічним методам аналізу, ядерному магнітному резонансу, по газовій кінетиці, вільним радикалам, реакційній здатності твердих речовин, неводній електрохімії плазмохимії, радіаційній хімії, хроматографії, конформаційному аналізу, по хімії з'єднань лужних металів, бору, фосфору, фтору, по хімії природних з'єднань, по хімії кремнійорганічних з'єднань, по органічному синтезу, по синтетичних методах у ряді аліциклічних, неграничних, циклічних з'єднань, по хімії вуглеводів, медичній хімії, фармацевтичній хімії, мікробіологічній технології, по хімії високомолекулярних з'єднань, хімії деревини, по опрісненню води, по хімічних аспектах забруднення повітря; по хімічному контролю довкілля, по хімії пестицидів і т.д.

  З регіональних заходів слід зазначити: Європейські конгреси з молекулярної спектроскопії, по корозії, конференції з кінетики елементарних хімічних реакцій, використання ЕОМ(електронна обчислювальна машина) в хімічній технології, Австралійську конференцію із спектроскопії, Американський конгрес по хімічній технології, Латиноамериканські хімічні і фізіологічні конгреси, Скандінавський конгрес з хімічної технології, Канадський симпозіум по хімії деревини, а також багаточисельні конференції учених з країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги).

  Н. С. Торочешников, З. Е. Самойлова.