Хурн Арвід Бернхард
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хурн Арвід Бернхард

Хурн, Горн (Horn) Арвід Бернхард (6.4.1664, Халікко, Фінляндія, — 17.4.1742, Екебюхольм), шведський військовий і державний діяч. З 1682 на військовій службі. Під час Північної війни 1700—21 брав участь в Нарвській битві 1700 ; з 1704 генерал-лейтенант, королівський емісар в Польщі, сприяв обранню на польський престол Станіслава Лещинського і висновку Альтранштедтського світу 1706. У 1709—19 канцлер королівства, одночасно в 1710—15 президент Королівської ради. Опозиція завойовній політиці Карла XII привела до відчуження Х. від влади. У 1720—38 Х. знов канцлер, фактичний правитель королівства. Очолював дворянське угрупування «патріотів» (з кінця 30-х рр. називалася «ковпаків» партія ), проводив політику світу, лавіруючи між великими державами з орієнтацією переважно на Великобританію. У 1724 уклав оборонний союз з Росією. Проводив політику меркантилізму. Після перемоги в 1738 в риксдагу «капелюхів» партії відійшов від політичного життя.