«Ковпаків» партія, шведська політична партія 18 ст В кінці 30-х рр. зневажливою кличкою «ковпаки» («нічні ковпаки») стали називати прибічники миролюбної зовнішньої політики, що проводилася урядом А. Хурна, їх політичні противники — «капелюхи» (див. «Капелюхів» партія ) . «До.» п., на чолі якими стояли представники крупної землевласницької аристократії, виступала за запобігання війні, що насувалася, з Росією. У 1742—43 партія отримала переважання в риксдагу, але в 1745 втратила його і в 1747 самораспустілась. На початку 60-х рр. відродилася. Але ця партія так званих молодших «ковпаків» була фактично новою партією. Об'єднавши довкола себе опозиційні дворянству елементи, вона висунула, по суті, буржуазно-демократичну програму, зажадавши економії державних коштів, більшої свободи підприємництва, обмеження привілеїв знаті і крупної буржуазії, свободи друку, рівняння прав станів на заняття вищих державних посад; серед «ковпаків» був сильний вплив ідей просвітителів. Уряд «ковпаків» (1765—69), що прийшов до влади при дипломатичній і фінансовій підтримці Росії (на яку вони орієнтувалися в зовнішній політиці), провів закон про свободу друку (1766) і ряд інших направлених на виконання своєї програми. Усунена від влади в 1769 «капелюхами», «До.» п. в риксдагу 1772 знов отримала більшість і повернулася до влади. Але палацовий переворот Густава III (серпень 1772) привів до ліквідації «До.» п.
