Хотін, місто, центр Хотінського району Чернівецької області УРСР. Розташований на р. Дністер, в 20 км. від же.-д.(железнодорожний) станції Кам'янець-подільський (на лінії Ларга — Гречани).
Відомий з 10 ст У 10—11 вв.(століття) у складі Київській Русі, в 12 ст — Галицького, з 1199 — Галицько-волинського князівства . З 14 ст Х. в різний час знаходився під владою Молдавії, Туреччини і Польщі.
В 17—18 вв.(століття) був сильною турецькою фортецею. Біля Х. сталося декілька крупних битв: 2 вересня — 9 жовтня 1621 польсько-українські війська (65 тис. чіл.) під командуванням великого гетьмана литовського Я. К. Ходкевіча і українського гетьмана П. К. Сагайдачного нанесли ряд поразок турецької армії (120—150 тис. чіл.) султана Османа II; 11 листопада 1673 польські війська під командуванням великого коронного гетьмана Яна Собеського розгромили під Х. 65-тис. турецьку армію Хусейн-паші. Під час російсько-турецьких воєн російські війська оволодівали Х. у 1739, 1769, 1788 і 1807. По Бухарестському мирному договору 1812 відійшов до Російської імперії, з 1818 — місто. З 1873 Х. — місто повіту Бессарабськой губернії. У 1918 був захоплений Румунією, в районі Х. сталося Хотінськоє повстання 1919 проти румунської окупації. 28 червня 1940 Х. у складі Північної Буковини возз'єднував з Українською РСР і став районним центром. З 6 липня 1941 по 4 квітня 1944 був окупований німецько-фашистськими військами.
Пивоварний, маслосироробний, цегельний заводи, лісокомбінат, фабрика художніх виробів і ін. підприємства. З.-х. технікум. Народний історико-революційний музей.
Пам'ятники архітектури: замокнув 13—15 вв.(століття) (перебудовувався в 16—17 вв.(століття)), княжий палац 15 ст Пам'ятник хотінським комсомольцям-підпільникам (бетон, 1969, скульптори М. Ст і П. Би. Фліти, архітектор А. До. Егоров).
