Хоткевіч (псевдонім — Гнат Галайда) Гнат Мартинович [19(31) .12.1877 — 8.10.1938], український радянський письменник. Народився в Харкові. Закінчив Харківський технологічний інститут (1900). У збірці «Вірша в прозі» (1902) і ін. відбилося захоплення модернізмом. Революція 1905—07 зробила вирішальний вплив на суспільно-політичні і естетичні погляди Х. У 1906 він опублікував п'єсу «Ліхолетье», в 1909—10 — драматичні етюди «Вони», «На залізниці» і ін., що оспівують революційну боротьбу. Піддавався репресіям з боку царського уряду. Найбільш відомі: повість «Кам'яна душа» (1911), цикл «Гірські акварелі» (1914), п'єси «Довбуш» (1909), «Гуцулський рік» (1910), «Непросте», «Бувалий солдат» (обидві — 1911). Після Великої Жовтневої революції письменник у ряді статей проявив нерозуміння сенсу боротьби більшовиків проти буржуазного націоналізму. У 20-х рр. написав повість «Довбуш» (опублікована 1965), драми «Про полк Ігоревом» (1926), «Сіло в 1905 році» (1929), тетралогію «Богдан Хмельницький» (1929), не позбавлену помилок націоналістичного плану, а також декілька музикознавських і театроведчеських робіт і переведень (п'єси В. Шекспіра, Мольера, Ф. Шиллера, Ст Гюго, Калідаси).
Соч.: Твори, т. 1—8 [Xapkiв, 1928—32]; Твори, т. 1—2, Киïв, 1966; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране. [Вступ. ст. Ст М. Россельса], М., 1969.
Літ.: Франке I., 3 останнix десятілiть XIX ст («Поєзiя в прозi»), «Лiтературно-науковій вicник». 1901, кн. 9; Ковальчук С., Гнат Хоткевіч. (До 85-piччя з дня народження), «Лiтературна Украïна», 1962, 21 грудня.