Хоторн Натанієл
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хоторн Натанієл

Хоторн, Готорн (Hawthorne) Натанієл (4.7.1804, Сейлем, Массачусетс, — 19.5.1864, Плімут, Нью-Хемпшир), американський письменник. Закінчив Бодойнський коледж (1825). Працював в митниці Бостона і Сейлема. У 1853—57 консул США у Великобританії. Переживши коротке захоплення трансценденталізмом (див. Трансценденталісти ) , в 1841 взяв участь у фурьерістськой комуні Брукфарм. Історію свого розчарування у фурьерізме повідав в романі «Блайтдейль» (1852, русявий.(російський) пер.(переведення) 1913). Поряд з Е. А. По, Х. — класик американські новели; розповіді складають найбільш значну частину його літературної спадщини: збірки «Двічі розказані історії» (1837 і 1842), «Легенди старої садиби» (1846) і ін., збірки розповідей і казок для дітей. Творчість Х. глибоко ввібрало пуританську традицію Нової Англії — історичного центру перших поселенців. Відкидаючи сліпий фанатизм офіційної пуританської ідеології (новела «Покірливий хлопчик»), Х. ідеалізував деякі межі пуританської етики, бачивши в ній єдину гарантію етичної стійкості, чистоту і умову гармонійного існування (новела «Великий карбункул»). Взаємозв'язок минулого і сьогодення, взаємопроникнення реальності і фантастики, романтичний пафос і детальне битопісательство, сатиричний гротеск утворюють ідейно-художнє своєрідність новелістики і романів Х. — «Яскраво-червона буква» (1850, русявий.(російський) пер.(переведення) 1856), «Будинок про сім шпилів» (1851, русявий.(російський) пер.(переведення) 1852). Письменник трагічного світовідчування, романтичний критик буржуазної цивілізації, Х. відобразив в своїй творчості напружені пошуки позитивного етичного ідеалу і повноцінної людської особи.

  Соч.: The complete works, v. 1—13, Boston — N. Y., [1914]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Собр. соч.(вигадування), т. 1—2, М., 1912—13; Новели, М. — Л., 1965.

  Літ.: Історія американської літератури, т. 1. М. — Л., 1947; Брукс Ст Ст, Письменник і американське життя, т. 1, М., 1967; Каулі М., Готорн в самоті, в його кн.: Будинок з багатьма вікнами, М., 1973; Літературна історія Сполучених Штатів Америки, т. 1, М., 1977; Hawthorne. The critical heritage, L., [1970]; Browne N. E., A bibliography of N. Hawthorne, N. Y., 1968.

  А. Н. Дорошович.

Н. Хоторн.