Хотінськоє повстання 1919
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хотінськоє повстання 1919

Хотінськоє повстання 1919, народний озброєний виступ в Північній Бесарабії (головним чином Хотінський в.) в січні — лютому за відновлення Радянської влади і завоювань Жовтневої революції в Бесарабії, знищених румунськими окупантами. Румунські власті, що змінили в листопаді 1918 австро-німецьких окупантів, встановили режим терору. Свавілля властей і аграрна «реформа», проведена в грудні 1918 фактично для відвернення селян від революційного руху, викликали незадоволеність селян. Повстання готувалося «Національним союзом бессарабцев» і комітетом «В захист Бесарабії», неоднорідними по соціальному і партійному складу. Основною силою були партизанські загони, що діяли в період австро-німецької окупації, спиралися на широкі маси селян; брали участь також робочі і представники інтелігенції. Х. ст носило інтернаціональний характер: українські і молдавські трудящі билися разом проти окупантів. Загін на чолі з Г. І. Барбуци за підтримки селян довколишніх сіл розбив румунські війська біля містечка Атаки і початків настання на Окніцу. 19—23 січня загони повстанців під керівництвом Барбуци, А. Папуши і Г. Романюка добилися значних успіхів. 23 січня був звільнений р. Хотін. Повстанці в районі Хотіна налічували 20 тис., в районі Атаки — Окніца — 10 тис. чіл. Був створений керівний орган — «Хотінськая директорія». 27 січня румунські війська перейшли в настання. 29—30 січня 4 тис. повстанців і 50 тис. біженців пішли на радянську територію. Повстання потерпіла поразка. Румунські власті обрушили кривавий терор на трудящих: було убито понад 11 тис. чіл., безліч людей поміщена у в'язниці, заслана на каторгу, страчена; декілька сіл спалено. В той же час Х. ст відвернуло сили інтервентів і цим надало допомогу Червоній Армії. З повстанців, що пішли за Дністер, була сформована Особлива Бессарабськая бригада, що пізніше увійшла до складу 45-ої стрілецької дивізії Червоної Армії.

  Літ.: Березняків Н. Ст, Боротьба трудящих Бесарабії проти інтервентів в 1917—1920 рр., Киш., 1957; Хотінськоє повстання. (Сб. документів і матеріалів), Киш., 1976.