Хоманс (Homans) Джордж Каспар (р. 11.8.1910, Бостон), американський соціолог і соціальний психолог-необіхевіоріст. Професор Гарвардського (з 1953) і Кембріджського (1955—56) університетів, президент Американської соціологічної асоціації (1963—64), член Національною АН(Академія наук) США (1972).
Х. — один з творців теорії малої групи, що спирається на ідеї структурно-функціонального аналізу («Людська група», 1950; див.(дивися) Групи соціальні ) . З початку 60-х рр. відійшов від функционалізму і став визначати свою позицію як «граничний психологічний редукционізм». Виникнення соціології, згодне Х., «було природним наслідком психології», а тому «кінцеві принципи пояснення в антропології, соціології і навіть в історії...— психологічні» («Sentiments and activities», N. Y., 1962, р. 48, 61). Вихідною одиницею аналізу він вважає «елементарну соціальну поведінку», тобто безпосередні контакти між індивідами, і на цій основі прагне осмислити функціонування соціальних систем різного рівня. Соціальна поведінка Х. досліджує на основі теорій, запозичених з психології поведінки (Б. Ськиннер, Е.Торндайк ) і економічних концепцій обміну. Описуючи соціальну поведінку як універсальний обмін і формулюючи правила «справедливого обміну», Х. фактично передбачає існування єдиного поза історичним набором цінностей і умов вільної конкуренції, описаних в класичній буржуазній політичній економії.
Соч.: Fatigue of workers, N. Y., 1941; Marriage, authority and final causes, Chi., 1955 (спільно з D. М. Schneider); Social behavior: its elementary forms, N. Y., 1961; The nature of social science, N. Y., 1967; An introduction to Pareto, N. Y., 1970 (спільно з Ch. P. Curtis).
Літ.: Loomis C. P., Loomis Z. K., Modern social theories, [N. Y.], 1963; The institutions and social exchange. The sociologies of T. Parsons and G. C. Homans, ed. by H. Turk and R. L. Simpson, Indianapolis — N. Y., 1971.
