Мала група , соціологічне і соціально-психологічне поняття, що позначає простий вигляд соціальної групи з безпосередніми особистими контактами між всіма її членами, емоційними стосунками симпатій і антипатій, що склалися, і специфічними груповими цінностями, установками, нормами і правилами поведінки. Зазвичай М. р. об'єднує від 2 до 15 чоловік (сім'я, трудова бригада), але при стійкому складі може включати і декілька десятків чоловік (шкільний клас).
М. р. складаються у всіх сферах діяльності людини. Якщо М. р. є низовим вічком трудовій, учбовій, військовій, спортивній, суспільній або іншій організації, стосунки між членами якої регламентуються правилами, фіксованими у відповідних положеннях, статутах і інших документах, то таку М. р. називають формальною. Якщо ж М. р. виникає переважно на грунті особистих симпатій (дружня компанія), то її називають неформальною. В рамках формальної М. р. можуть складатися одна або декілька неформальних груп.
Стан М. р. характеризується перш за все її згуртованістю, тобто мірою єдності поведінки членів групи при нагоді вибору цієї поведінки. Оскільки в М. р. всяка поведінка заломлюється через міжособисті стосунки, узагальненим показником згуртованості М. р. служить її структура і величина симпатій і антипатій її членів один до одного, вимірювана социометрічеськимі методами (див. Соціометрія ). Розрізняються сильно згуртовані, слабо згуртовані і роз'єднані М. р. Чим більше позитивних виборів (симпатій) отримує той або інший член групи, тим вище його статус в групі.
М. р. надає важливий вплив на розвиток особи. Вже в ранньому дитинстві чоловік опиняється членом декількох М. р. (сім'я, ігрові групи), через яких відбувається його первинне залучення («первинна соціалізація») до цінностей, норм і правил поведінки в суспільстві; на цій підставі такі групи називаються первинними. У міру розвитку особи міняється характер і число М. р., членом яких є індивід; у сучасному суспільстві доросла людина одночасно є членом сім'ї і трудової групи, а також незрідка членом декілька суспільних організацій, має компанію друзів і так далі В різних М. р. індивід має різний статус, причому невисокий статус в одних видах груп може компенсуватися вищим статусом в інших М. р., що вельми важливе для формування загального позитивного самопочуття індивіда; інакше може розвиватися схильність до асоціальних форм поведінки. При цьому індивід інколи включається в антигромадські М. р. (хуліганські компанії, злодійські зграї).
Поряд з внутрішньою структурою, що додає М. р. відносну самостійність, М. р. володіє зовнішньою структурою, що виражає її залежність від крупніших соціальних груп і організацій.
При капіталізмі характер стосунків в М. р. у сфері праці і інших сферах визначається антагоністичними виробничими стосунками на капіталістичному підприємстві і в суспільстві в цілому. При соціалізмі колективістські стосунки співпраці і взаємної допомоги пронизують всі сфери і рівні діяльності членів суспільства і перетворюють М. р. у сфері праці в первинні трудові колективи, де безпосередньо поєднуються інтереси суспільства, колективу і особи.
Буржуазні соціологи оголошують М. р. «суспільством в мініатюрі» (Р. Зіммель ), а первинні групи — фундаментом всієї суспільної структури (Ч. Кулі ). Подібні інтерпретації спотворюють реальні соціальні зв'язки, ігнорують обумовленість М. р. існуючими суспільними, в першу чергу класовими, стосунками. Див. також статтю Групи соціальні і літературу при ній.
