Кулі Чарлз Хортон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кулі Чарлз Хортон

Кулі (Cooley) Чарлз Хортон (17.8.1864, Анн-Арбор, штат Мічіган, — 8.5.1929, там же), американський соціолог. Професор соціології університету Мічігану (з 1907); у 1918 президент Американського соціологічного суспільства. Випробував вплив О. Конта (Франція), Г. Спенсера (Великобританія), А. Шеффле (Німеччина), а також Ч. Дарвіна (Великобританія). По До., суспільство є органічне ціле, що розвивається; при цьому він відкидав біологічний детермінізм і поверхневі аналогії суспільства з організмом. Розглядаючи свідомість як суспільне, колективне, До. помилково ототожнював суспільство і свідомість. З цього виходила психологизация суспільних стосунків. Головні проблеми, досліджувані До., — малі групи і формування особи. До. ввів розрізнення первинних груп (йому належить і сам термін) і вторинних суспільних інститутів. Первинні групи (сім'я, дитячі групи, сусідство, місцеві общини) є, по До., основними суспільними вічками і характеризуються інтимними, особовими, неформальними зв'язками, безпосереднім спілкуванням, стійкістю і малим розміром. Тут відбувається соціалізація, формування особи, що засвоює в ході взаємодії основні суспільні цінності і норми, способи діяльності. До. характеризував особу як суму психічних реакцій людини на думку про нього навколишніх людей (т.з. теорія «дзеркального Я»). Т. о., правильно відзначаючи деякі істотні межі соціалізації і формування самосвідомості особи, До. в той же час неправомірний зводив їх до безпосередньої взаємодії індивідів. Вторинні суспільні інститути (класи, нації, партії), по До., утворюють соціальну структуру, де складаються безособові стосунки, в які індивід, що сформувався, залучений лише частково як носій певної функції.

  Пов'язуючи існування класів з економічними чинниками, До. недооцінював глибокі протиріччя між ними. Прибічник буржуазної демократії і ліберальний критик капіталізму, До. відкидав ідеї революційного перетворення суспільства. Роботи До. зробили вплив на розвиток буржуазної соціальної психології.

  Соч.: Human nature and the social order, N. Y., 1902; Social organization, N. Y., 1909; Social process, N. Y., 1918; Sociological theory and social research, N. Y., 1930.

  Літ.: Jandy E. C., C. H. Cooley, his life and his social theory, N. Y., 1942; Cooley and sociological analysis, Ann Arbor [1968].

  Н. М. Ланда.