Кулібаєв Салях Габітовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кулібаєв Салях Габітовіч

Кулібаєв Салях Габітовіч (справжнє ім'я; псевдонім Салях Кулібай) [р. 2(15) .7.1910, село Тагирово, нині Абзеліловського району Башкирської АССР], башкирський радянський письменник, заслуженого на діяча культури Башкирською АССР (1969). Член КПРС з 1947. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. У перших збірках віршів («На трудовій горі», 1930; «Дихання чавуну», 1931) герої До. — робітники. Поема «Казка про Ішимбає» (1941) присвячена першовідкривачам башкирської нафти. Про героїзм радянських воїнів пише До. у збірці «Про великого друга» (1942), в поемі «Джигіт з Уралу» (1943). Мирна праця народу — тема поем «Після битв» (1949), «Майстра» (1951). До. працює також в жанрах драми (збірка п'єс «Знайомі імена», 1957), проза (повести «Джерело», 1959; «Різні стежки», 1961; «Гірський гімн», 1965). Переклав башкирською мовою соч.(вигадування) А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, І. А. Крилова. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-ої міри і медалями.

  Соч.: Ћайланма есерзер, Офе, 1960; Тау йири, Офе, 1965; Ћайланма есерзер, т. 1—2, Офе, 1970; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші, Уфа, 1952; Любов і гнів. [Предісл. Р. Рамазанова], Уфа, 1955; Думи в дорозі, М., 1963.

  Літ.: Гаїнуллін М. і Хусаїнов Р., Письменники Радянській Башкирії. Біобібліографіч. довідник, Уфа, 1969.