Зіммель (Simmel) Георг (1.3.1858, Берлін, — 26.9.1918, Страсбур), німецький філософ-ідеаліст і соціолог. Приват-доцент (з 1885) і професор університетів в Берліні (з 1901) і Страсбуре (з 1914). Ранній період, відмічений впливом Г. Спенсера і Ч. Дарвіна (біологічно-утилітаристське обгрунтування етики і теорії пізнання: мораль і істина як рід інстинктивної доцільності), змінявся в 1900-х рр. дією ідей І. Канта, особливо — його апріорізма. Надалі З. стає одним з найбільш значних представників «філософії життя», розробляючи переважно проблеми філософії культури.
«Життя» розуміється З. як процес творчого становлення, невичерпний раціональними засобами і що осягається лише у внутрішньому переживанні, інтуїтивно. Це переживання життя об'єктивувалося в багатообразних формах культури. Властиве З. увага до індивідуальних форм реалізації життя, неповторним історичним образам культури відбилося в його монографіях про І. Ст Гете, Рембрандті, І. Канте, А. Шопенгауере, Ф. Ніцше і ін. і зумовило несистематичність його багаточисельних есе по філософії і історії культури. Характерний для «філософії життя» пафос життя як ірраціональної долі пронизує і філософію З., виразившись, зокрема, останніми роками його життя у вченні про «трагедію творчості». Остання обумовлена, по З., одвічним протиріччям між творчою пульсацією життя і застиглими формами культури, що об'єктивувалися.
В роботах по соціології 1890—1900-х рр. З. виступає основоположником т.з. формальній соціології. Предметом соціології З. рахує форми соціальної взаємодії людей, що зберігаються при всіх змінах конкретного історичного вмісту. При цьому соціальне однобічно розуміється як сукупність міжіндивідуальних стосунків. У руслі такого підходу З. аналізував соціальну диференціацію, соціальні форми (договір, конфлікт, конкуренція, авторитет, підпорядкування, ранг і т.д.), стосунки, що виникають в малих групах . В «Філософії грошей» (1900, 6 видавництво, 1958) З. дав соціально-психологічний аналіз ролі грошей в розвитку безособових стосунків між людьми як передумови розвитку особи і індивідуальної свободи. Роботи З. зробили великий вплив на подальший розвиток буржуазної соціології в Германії (Л. фон Візі, Ст Зомбарт, Р. Штаммлер) і США (Г. Беккер і Л. Козер); у Росії вплив З. позначилося на поглядах П. Б. Струве (див. Ст І. Ленін, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 1, с. 431).
Соч.: Einleitung in die Moralwissenschaft, 4 Aufl., Bd 1-2, Aalen, 1964; Soziologie, 4 Aufl., B., 1958; Philosophische Kultur, 3 Aufl., Potsdam, 1923; Lebensanschauung, Münch. — Lpz., 1918; Zur Philosophie und Kunst, Potsdam, 1922; Fragmente und Aufsätze_. Münch., 1923; Brücke und Tür, Stuttg., 1957; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Проблеми філософії історії, М., 1898; Релігія, М., 1909; Соціальна диференціація, М., 1909; Конфлікт сучасної культури, П., 1923; Гете, М., 1928.
Літ.: Історія філософії, т. 3, М., 1959, с. 362—64; Кон І. С. Позитивізм в соціології, Л., 1964, с. 106—10; Gassen До.. Landmann М., Buch des Dankes an G. Simmel, B., 1958; G. Simmel. 1858—1918, Columbus (Ohio), 1959; Weingartner R. Н., Experience and culture. The philosophy of G. Simmel, Middletown (Connecticut), 1962; G. Simmel, ed. by L. A. Coser, Englewood Cliffs (New Jersey), 1965.
