Зимові Олімпійські ігри, найбільші міжнародні комплексні змагання по зимовим видам спорту . З. О. і. проводяться 1 раз в чотири роки — в рік Олімпійських ігор . Перші З. О. і. були проведені в 1924 в Шамоні (Франція); другі — 1928, Санкт-Моріц (Швейцарія), треті — 1932, Лейк-Пласид (США), четверті, — 1936, Гарміш-Партенкирхен (Німеччина), п'яті, — 1948, Санкт-Моріц (Швейцарія), шості — 1952, Осло (Норвегія), сьомі — 1956, Кортіна-д''Ампеццо (Італія), восьмі, — 1960, Ськво-веллі (США), дев'яті, — 1964, Інсбрук (Австрія), десяті — 1968, Гренобль (Франція), одинадцяті — 1972, Саппоро (Японія).
Програма З. О. і. (зазнавала за історію проведення ігор деякі зміни) включає змагання по біатлону (особисті змагання і естафета 4 X 7,5 км. із стріляниною), гірськолижному спорту (швидкісний спуск, слалом, гігантський слалом), бобслею, санному спорту, лижному спорту (лижним гонкам, стрибкам з трампліну, двоєборству — гонка 15 км. і стрибки з трампліну), швидкісному бігу на ковзанах, фігурному катанню на ковзанах, хокею з шайбою.
Найбільших успіхів на З. О. і. добивалися спортсмени Норвегії і СРСР. Радянські спортсмени беруть участь в З. О. і. з 1956 за всією програмою, за виключенням бобслея і до 1972 санних спорту. На 7—11-х З. О. і. радянські спортсмени завоювали 38 золотих, 26 срібних і 27 бронзових медалей. Серед переможців З. О. і. 91 радянський спортсмен, у тому числі Л. П. Ськоблікова (6 золотих медалей) і Е. Р. Грішин (4 золотих медалі) — швидкісний біг на ковзанах, До. С. Боярських, Г. А. Кулакова (по 3 золотих медалі) і В. П. Веденін (2 золотих медалі) — лижний спорт, В. Ф. Маматов і А. І. Тіхонов — біатлон, Л. Е. Белоусова і О. А. Протопопів — фігурне катання (по 2 золотих медалі). Збірна команда СРСР по хокею з шайбою — 4-кратний чемпіон З. О. і., тричі в її складі виступали хокеїсти Ст С. Давидов, Ст Р. Кузькин, А. П. Рагулін, А. Ст Фірсов, двічі — Ст Ст Александров, Ст І. Вікулов, О. А. Зайців, Ст Ст Зимін, Ст С. Коноваленко, Би. А. Майорів, Е. Д. Мішаков, І. А. Ромішевський, Ст І. Старшинов.
