Зимовий палац в Ленінграді, пам'ятник архітектури 18 ст До 1905 З. д. — головна резиденція російських імператорів. Перший «Зимовий будинок» для Петра I був побудований в 1711 на березі Зимової канавки, другої, — на місці сучасного Ермітажного театру (1716—19, архітектор Р. І. Маттарнові, перебудований в 1720-х рр. архітектор Д. Трезіні). У 1732 В. В. Растреллі почав споруду третього З. д. з фасадами на Неву і Палацову площу (неодноразово перебудовувався). Четвертий, тимчасовий, дерев'яний З. д. був побудований в 1755 Растреллі на розі Невського проспекту і набережного р. Миття (знищений в 1762).
що Існує п'ятий З. д. побудований Растреллі в 1754—62 (на місці розібраного третього) у стилі барокко. Будівля вирішена у вигляді потужного каре з внутрішнім двором; фасади звернені до Неви, Адміралтейства і Палацової площі. Грандіозні розміри будівлі (більше 1000 кімнат) і його різно вирішених, погоджених з оточенням фасадів, сильні виступи крупних різалітов, акцентування ступінчастих кутів, мінливий ритм колон (змінюючи інтервали між колонами, Растреллі то збирає їх в групи, то оголює плоскість стіни) створюють враження пластичної потужності, урочистості і пишності. Пишна обробка фасадів і розташованих анфіладами приміщень підкреслює парадне призначення будівлі. Інтер'єри З. д. неодноразово перебудовувалися [анфілади уздовж Неви і Тронний (Георгіївський) зал, 1780—1790-і рр., архітектори Дж. Кваренги, І. Е. Старов; Галерея Вітчизняної війни 1812 р., 1826, архітектор До. І. Россі]. Після пожежі 1837 фасадів і парадні зали відновлені архітектором Ст П. Стасовим, внутрішні спокої — архітектором А. П. Брюлловим.
5 лютого 1880 С. Н. Халтурін виробив вибух в З. д. в цілях вбивства Олександра II. Дев'ятого січня 1905 перед З. д. була розстріляна мирна робоча демонстрація, що послужила початком Революції 1905—07. В період лютого революції 1917 був зайнятий військами, що перейшли на сторону народу. З липня 1917 став резиденцією буржуазного Тимчасового уряду ; значна частина палацу була зайнята під лазарет. Під час Великої Жовтневої соціалістичній революції в ніч з 25 на 26 жовтня (7—8 листопада) 1917 Червона Гвардія, революційні солдати і матроси оточили З. д., що охоронявся гарнізоном юнкерів в 2,7 тис. чіл., до 2 годин 10 мин.(міністр) ночі 26 жовтня (8 листопада) штурмом узяли палац і заарештували Тимчасовий уряд.
В 1918 частину, а в 1922 вся будівля З. д. передано Державному Ермітажу.
Літ.: Успенський А. І., Імператорські палаци, т. 1, М., 1913; Соколова Т. М., Зимовий палац, Л., 1958; Пілявський Ст І., Зимовий палац, Л., 1960.
