Хвилевий опір в акустиці, в газоподібному або рідкому середовищі — відношення звукового тиску р в плоскій, що біжить, хвилі до швидкості v вагання часток середовища. Ст с. характеризує міру жорсткості середовища (тобто здатність середовища чинити опір утворенню деформацій) в режимі хвилі, що біжить. Ст с. не залежить від форми хвилі і виражається формулою: p/v = ρ з , де ρ — щільність середовища, з — швидкість звуку. Ст с. є імпеданс акустичний середовища для плоских хвиль. Термін «В. с.» введений аналогічно с В. с. в теорії електричних ліній; при цьому тиск відповідає напрузі, а швидкість зсуву часток — електричному струму.
Ст с. — найважливіша характеристика середовища що визначає умови віддзеркалення і заломлення хвиль на її кордоні. При нормальному падінні плоскої хвилі на плоский кордон розділу двох середовищ коефіцієнт віддзеркалення визначається лише відношенням Ст с. цих середовищ; якщо Ст с. середовищ рівні, то хвиля проходіт кордон без віддзеркалення. Поняттям Ст с. можна користуватися і для твердого тіла (для подовжніх і поперечних пружних хвиль в необмеженому твердому телі і для подовжніх хвиль в стрижні), визначаючи Ст с. як відношення відповідного механічного напруга, узятого із зворотним знаком, до швидкості часток середовища.
