Напруга механічна, міра внутрішніх сил, що виникають в телі, що деформується, під впливом зовнішніх дій. При вивченні Н. у будь-якій крапці проводять перетин тіла через цю крапку ( мал. 1 ). Взаємодію дотичних по перетину частин тіла замінюють силами. Якщо на елементарний майданчик D S , навколишню точку М-коду , діє сила D Р , то межа відношення lim D P /d S = р називається Н. у точці М-коду по майданчику D S ; ця величина є векторною. Складові вектора Н.: по нормалі до перетину — нормальна напруга s, а в плоскості перетину — дотичне — t, причому p 2 = s 2 + t 2 . Сукупність всіх векторів Н. для всіх майданчиків, що проходять через точку М-коду , характеризує напружене полягання в крапці. Воно повністю визначається тензором напруги, компоненти якого s x , s в , s z , t xy = t юшок , t yz = t zy , t zx = t xz і є Н. по гранях нескінченно малого паралелепіпеда, виділеного біля даної крапки ( мал. 2 ).
В межах пружності матеріалу залежність між Н. і деформаціями описується співвідношеннями теорії пружності (див. Гуку закон ); у стані пружнопластичності — рівняннями теорії пластичності. Дослідне вивчення Н. виробляється методом тензометрії, а також за допомогою оптичних методів (наприклад, поляризаційно-оптичного методу дослідження напруги).
