Хазар каганат, ранньофеодальна державна освіта, що виникла в середині 7 ст на території Нижнього Поволжья і східній частині Північного Кавказу в результаті розпаду Західно-тюркського каганата (див. Тюркський каганат ). Столицею Х. до. до початку 8 ст був р. Семендер в Дагестані, а потім р. Ітіль на Нижній Волзі. У 2-ій половині 7 ст хазари підпорядкували частину приазовських болгар, а також савіров в прибережному Дагестані; Албанія Кавказька стала данніцей Х. до. До початку 8 ст хазари володіли Північним Кавказом, всім Приазов'ям, переважно Криму, а також степовими і лісостеповими територіями Східної Європи ка Дніпра. У 735 в землі Х. до. через Каспійський прохід і Дарьял вторглися араби і розгромили армію кагана . Каган і його наближені прийняли мусульманство, яке, проте, набуло поширення лише серед частини населення каганата. У 1-ій половині 8 ст частина хазар Північного Дагестану прийняла іудаїзм. Основним видом господарської діяльності населення Х. до. залишалося кочове скотарство. У долині Нижньої Волги розвивалося землеробство і садівництво. Столиця каганата Ітіль стала важливим центром ремесла і міжнародної (в т.ч. транзитною) торгівлі. У Доно-донецькому межиріччі у зв'язку з переселенням туди частини північно-кавказьких алан виникли осілі поселення. Почалося складання ранньофеодальних стосунків. Фактична влада в державі зосередилася в руках місцевих феодалів хазарів і болгарських, а каган перетворився на шанобливого, але безвладного владику.
Протягом 8 ст в Х. до. зберігалися міцні стосунки з Візантією, що сприяло поширенню християнства. Їй було дозволено створити на території Х. до. митрополію, в яку входило 7 єпархій. В кінці 8 — початку 9 вв.(століття) що став на чолі каганата Обадія оголосив державною релігією іудаїзм. В кінці 9 ст Північне причорномор'я захопили печеніги і вигнали (895) залежних від Х. до. угорець до Дунаю. Візантія, зацікавлена в ослабінні каганата, почала нацьковувати на хазар кочівників, що оточували їх. Але головною силою, що протистояла Х. до., стала Староруська держава. Ще в 9 ст російські дружини проникли в Каспійське море. У 913—14 і 943—44 російські війська проходілі через Хазарію і спустошили Каспійське побережжя. У 60-х рр. 10 ст російський князь Святослав Ігоревич зробив похід на Волгу і розгромив Х. до. Були розорені рр. Ітіль, Семендер, захоплений р. Саркел. Не мала успіху спроба хазар в 2-ій половині 10 ст врятувати положення за допомогою Хорезма. В кінці 10 ст Х. до. перестав існувати.
Літ.: Артамонов М. І., Історія хазар, Л., 1962; Плетнева С. А., От кочевій до міст, М., 1967; Заходер Би. Н., Каспійське зведення відомостей про Східну Європу, т. 1—2, М., 1962—67; Плетнева С. А., Хазари, М., 1976.
