Каган (тюрк.), титул глави держави у багатьох тюркоязичних народів періоду раннього середньовіччя. Термін «До.» вперше згадується в кит.(китайський) літописах під 312. Спочатку титул До. закріпився за вождями жужан, з середини 6 ст його прийняли правителі Тюркського каганата і потім він перейшов до ін. тюркоязичним народам і державам, які були генетично з ним зв'язані (авари, енісейськие киргизи, печеніги, хазари і ін.). Після звільнення галявин в кінці 8 — початку 9 вв.(століття) від влади хазар титул До. прийняли київські князі, підкреслюючи незалежність Київської Русі від Хазара каганата (на Русі він існував до кінця 12 ст). У Монгольській імперії термін «До.» став уживатися в значенні «імператор» підвладних імперії правителів іменували ханами.
