Жужане, жоужань, жуаньжуань, жужу, жуйжуї, союз кочових племен, що мешкали в степах Західної Маньчжурії, Монголії і Туркестану в ранньому середньовіччі. Піднесення Ж. пов'язано з ім'ям Шелуня (402—410), що згуртував розрізнені племена в сильний військовий союз. Війни з тюрками, китайцями, уйгурами, а також внутрішні розбрати, що не припинялися, поступово ослабили Ж. В середині 6 ст союз жужаньських племен розпався. Частина Ж. асимілювала тюрками і ін. народами, а ін. частина (близько 30 тис. шатрів) відкочовувала далеко на З. і осіла на середньому Дунаї, проіснувавши там до 9 ст
