Фінни (самоназваніє – суомалайсет), нація, основне населення Фінляндії. Чисельність – понад 4,3 млн. чіл. (1974, оцінка). Близько 500 тис. Ф. живе в США, Канаді, Північній Швеції і Норвегії, СРСР (85 тис. чіл.; 1970, перепис). Говорять на фінській мові . Віруючі – протестанти. Прадавні предки прібалтійсько-фін. народів – племена, носії ямково-гребінчастої кераміки культури – розселилися на Ю. Фінляндії в 3-м-коді тис. до н.е.(наша ера) В 2-м-коді тис. до н.е.(наша ера) в юго-зап. Фінляндію проникають балтійські племена носіїв шнурової кераміки культури і човноподібних сокир культури, своєобразниє, що додали межі юго-зап. угрупуванню Ф. Іх культура свідчить про вплив: населення Скандинавії і Естонії; культура вост.(східний) районів Фінляндії пов'язана з культурою населення Пріладожья, Пріонежья, Верхнього Поволжья. Предки Ф. поступово просувалися на С., відтісняючи предків сучасних саамів (лопарів). На основі злиття племінних груп – юго-зап. (сумі, або суомі), центральною (емі, або хяме), вост.(східний) (зап. угрупування племен корела, або карьяла) – склалася фін.(фінський) народність. Вост. угрупування племен корела в 12 ст увійшло до складу Новгородської феодальної республіки, відокремилася в карельський народ. В період становлення феодалізму, в 12–13 вв.(століття) Ф. попали під владу Швеції. З 1809 по 1917 Фінляндія входила до складу Російської імперії. Розвиток капіталізму в 2-ій половині 19 ст сприяло консолідації Ф. у націю. Державну самостійність Ф. отримали після Жовтневої революції 1917. Тривале швед.(шведський) панування наклало помітний відбиток на культуру Ф.: аграрні стосунки, судочинство і ін. сторони життя народу. Підкорення країни шведами супроводилося такою, що насильницькою християнізує. В період Реформації (16 ст) була створена фін.(фінський) писемність початкова освіта велася на фінській мові, але швед.(шведський) мова довго грала основну роль в державному і культурному житті країни. Викладання на фін.(фінський) мові у вищій школі було введено лише в середині 19 ст У Фінляндії збереглася традиційна народна культура, як матеріальна – житло, одяг, начиння, так і духовне, – родинні обряди, фольклор, епічні гімни-руни («Кальовала» ). О історії, господарстві і культурі Ф. див.(дивися) також в ст. Фінляндія.
Літ.: Народи зарубіжної Європи, т. 2, М., 1965; Sirelius U. Т., Suomen kansanomaista kultuuria, v. 1–3, Hels., 1919–1921; Talve I., Suomalaisen kansanelämän historialliset taustatekijät, Hels., 1972.
