Фіаніти
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фіаніти

Фіаніти [від назви Фізичного інституту Академії наук СРСР (ФІАН), де вони вперше були створені], синтетичні кристали, що не мають природних аналогів, на основі оксидів цирконію і гафнію. Ф. мають кубічну кристалічну решітку, яка зазвичай властива оксидам цирконію і гафнію лише при високих температурах, а при кімнатній температурі – нестійка. Для додання їй стійкості до оксидів додають декілька % домішок-стабілізаторів (оксидів кальцію, урану і ін.). Окрім стабілізаторів до складу Ф. можуть входити оксиди елементів (рідкоземельних, групи заліза і ін.), що сильно змінюють фізичні властивості кристалів.

  Ф. отримують методом кристалізації з розплаву. Т. до. температури плавлення оксидів цирконію і гафнію надзвичайно високі (2700 °С, 2800 °С), а їх розплави хімічно агресивні, отримати їх звичайними способами неможливо. Для цього застосовують безконтактний нагрів розплаву струмами ВЧ(висока частота). Розплавлена речовина поміщена в тверду оболонку того ж хімічного складу, що і розплав. Кристали Ф. зростають при поступовому охолоджуванні розплаву. Один процес триває 8–10 ч і дозволяє отримати декілька кг кристалів; маса кожного досягає 200–400 г . Ф. можуть бути безбарвними або забарвленими домішками у всілякі кольори.

  Ф. володіють унікальною сукупністю властивостей: високою температурою плавлення, високою твердістю (7,5–8,5 за мінералогічною шкалою), низькою випаровуваністю при високих температурах; заломлення показником світла, рівним 2,15–2,25, щільністю ~ 6,5–10 г/см 3 значительной електропровідністю при температурі вище 1200 °С, стійкістю до дії кислот і лугів. Різноманітність забарвлення, високий коефіцієнт заломлення, лише трохи поступливий коефіцієнту заломлення алмазу (2,41), і велика твердість Ф. роблять їх коштовними для ювелірної промисловості. Ф. дозволяють не лише імітувати природні коштовні і напівдорогоцінні камені ( сапфір, топаз, аквамарин, гранат ), але і створювати камені з оригінальними. Ф. використовуються при виготовленні оптичних лінз і «вікон», здатних працювати при високих температурах; як конструкційних матеріалів, здатних протистояти високим температурам і хімічно агресивним середовищам, а також як лазерних матеріалів .

  Ст Ст Осико.