Топаз [франц. topaze, від греч.(грецький) tоpazos (можливо, від назви однойменного острова в Червоному морі, де, як вважають, вперше були виявлені родовища Т.)], мінерал з класу острівних силікатів. Хімічний склад Al 2 [Sio 4 ](ОН, F) 2 . наголошуються варіації у вмісті F — і Oh — ; домішки, що заміщають алюміній: Fe 3+ , Cr 3+ Ti 3+ , V 4+ . Т. кристалізується в ромбічній системі, утворюючи зазвичай кристали призматичного габітуса з досконалою базальною спайністю. У основі структури Т. — чотиришарова щільна упаковка з атомів кисню, фтору і груп Oh — ; у октаедричних порожнечах розташовуються атоми Al, в тетраедрах — Si. Розподіл фтору і Oh — в структурі може бути впорядкованим і неврегульованим, що впливає на оптичні константи Т. Цвет жовтий, зелений, блакитний, рожевий, зустрічаються також безбарвні різниці. Під дією іонізуючої радіації (g — , рентгенівські промені і ін.) Т. забарвлюється в димчастий, темно-жовтий, червоний кольори унаслідок утворення структурних дефектів. Твердість за мінералогічною шкалою 8; щільність 3400—3640 кг / м-коду 3 . Т. зустрічається в гранітних пегматітах, пневматолітових родовищах в асоціації з польовим шпатом, кварцем, турмаліном, берилом, слюдою і ін. Прозорі безбарвні і красиво забарвлені кристали Т. — коштовні камені. Топазові породи (грейзени) використовуються як вогнетривкий матеріал. Родовища ограночного Т. є на Україні (Волинь), Уралі, в Забайкаллі; за кордоном — в Бразилії, Японії, на Мадагаскарі і ін.
