Фриз (Fries) Якоб Фрідріх (23.8.1773, Барбі, Саксонія, — 10.8.1843, Йена), німецький філософ-ідеаліст. З 1805 професор в Йене, Гейдельберге і знов в Йене (1816); у 1818—24 позбавлений професури за участь в студентському русі. Тлумачив учення І. Канта у дусі психологізму, вважаючи, що апріорні елементи пізнання можуть бути встановлені емпірично. Основою філософії вважав психологічну антропологію. Розглядав світ як організм побудований за законами механіки і математики. Зробив вплив на Л. Нельсона, що заснував т.з. неофрізськую школу.
Соч.: Wissen, Glauben und Ahndung, 2 Aufl., Ст, 1931: Neue oder anthropologische Kritik der Vernunft, 2 Aufl., Bd 1—3, Ст, 1935; Handbuch der praktischen Philosophic, Bd 1—2, Hdlb., 1817—32; Handbuch der psychischen Anthropologie, 2 Aufl., Bd 1—2, Jena, 1837—39.
Літ.: Henke E. L. Т., J. F. Fries, Lpz., 1867; Bloching До. Н., J. F. Fries, Philosophic als Theorie der Subjektivität, [Münster], 1969.
