Фризька мова, мова фризів . Поширений головним чином в провінції Фрісландія в Нідерландах, включаючи Західно-фризькі острови Терсхеллінг і Схирмонниког (близько 350 тис. чіл.), а також у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) — на З.-З.(північний захід), у Затерланде (земля Нижня Саксонія; близько 3 тис. чіл.) і на крайній півночі (земля Шлезвіг-Гольштейн, включаючи Північно-фризькі острови і о. Гельголанд; близько 16 тис. чіл.). Раніше Ф. я. був поширений на обширній території по побережжю Північного моря. Відноситься до західної групи німецьких мов. Розрізняють 3 групи говоров: західну (Фрісландія), східну (Затерланд) і північну (Шлезвіг-Гольштейн). У містах Фрісландії поширений т.з. міський Ф. я. — варіант, що випробував значний нідерландський вплив. Генетично тісно пов'язаний із староанглійською мовою. Фонологічну систему Ф. я. відрізняють багатий вокалізм, зокрема є носові голосні, 26 дифтонгів і 6 трифтонгів. Іменник має 2 роди, відміна фактично втрачена (обмежено уживається родовий відмінок). Розрізняються сильні і слабкі дієслова; система часів — характерна для більшості німецьких мов. Перші пам'ятники відносяться до 13 ст У 16 ст Фрісландія втратила самостійність, у всіх офіційних сферах стала використовуватися нідерландська мова. Ф. я., т. о., протягом декількох століть є мовою переважно усного спілкування. Найбільший поет, що писав на Ф. я., — Гисберт Япікс (17 ст). У останні десятиліття в Нідерландах почато систематичне викладання Ф. я. у школах, різко зросла кількість літератури, з'явився періодичний друк на Ф. я. Писемність на основі латинського алфавіту.
Літ.: Fokkema До., Beknopte Friese spraakkunst, Groningen — Batavia, 1948; Sipma P., Phonology and Grammar of modern West Frisian, Ljouwert, 1966; Pietersen L., De Friezen en hun taal, Drachten, 1969.
