Франк (Franck) Себастьян (20.1.1499, Донауверт, – 1542 або 1543, Базель), німецький гуманіст, філософ і історик, діяч радикально-бюргерського напряму Реформації. У 1528 відмовився від духовного сану і прилучився до анабаптістам. У епоху реакції, що послідувала за придушенням Селянської війни 1524–26, розвивав погляди, пройняті глибоким співчуттям до народу; піддавався постійним переслідуванням з боку як католицького, так і лютеранського таборів. Вперше детально виклав свої історико-філософські переконання в «Хроніці, літописі і історичній біблії» (1531), потім послідували «Космографія» (1533), «Німецька хроніка» (1538), «Приказки» (1541) і ін. У поглядах Ф., що відрізнялися суперечністю, відбився вплив йому.(німецький) пантеїстичною містики (І. Екхарт, І. Таулер) і гуманістичного раціоналізму, досвід Селянської війни і Реформації. Ф. виступав проти церковного догматизму і всякої церковної організації, висунувши положення про «внутрішнє слово», про «Христа в нас». Дав узагальнювальну картину історичного розвитку людства. Джерело всіх нещасть людства він бачив в приватній власності (розуміючи під нею феодальну власність), виступав проти тиранення духівництва, князів і дворян, доводив неминучість загибелі влада імущих (але був противником народних повстань). Ф. надав істотне вплив на різні напрями позднереформационних течій.
Літ.: Льовен Ст Р., Історичні погляди Себастьяна Франка, в збірці: Середні століття, ст 6, М., 1955; його ж, Філософські переконання Себастьяна Франка, «Питання філософії», 1958 № 10.
