Фотосинтезуючі бактерії, фототрофниє бактерії, мікроорганізми, що використовують як енергію для життєдіяльності світло (променисту енергію); в процесі фотосинтезу асимілюють вуглекислоту і ін. неорганічні, а також органічні з'єднання. ДО Ф. би. відносяться пурпурні і зелені бактерії і близькі до них за типом будови кліток ціанобактерії (що називаються також синезеленимі водоростями ) .
Пурпурні і зелені бактерії (див. Серобактерії ) містять різні по складу хлорофілли (т.з. бактеріохлорофілли а, b, з, d, е ) і каротиноїди . Строгі або факультативні анаероби. На відміну від вищих рослин, водоростей і ціанобактерій, при фотосинтезі не виділяють кисень, т.к. для фотовідновлення Co 2 використовують як донора водню (електронів) не воду, а сірководень, тіосульфат, сірку, молекулярний водень або органічні сполуки. Деякі пурпурні бактерії, окислюючи сірководень і тіосульфат, нагромаджують в клітках сірку, яку далі можуть окислювати до сульфатів. Окрім Co 2 ці мікроорганізми здатні фотоассиміліровать органічні сполуки – оцетову кислоту (ацетат), піровиноградну кислоту (піруват) і ін. Одні види зростають в основом за рахунок фотоасиміляції вуглекислоти, тобто є фотоавтотрофамі, інші потребують обов'язкової наявності органічних речовин (фотогетеротрофи). Деякі види окрім променистої енергії можуть використовувати енергію, що утворюється при диханні або бродінні, і зростають в темноті. Багато видів фіксують молекулярний азот.
Ціанобактерії містять хлорофіл а, каротиноїди і пігменти, що відносяться до фікобіліпротєїдам. При фотосинтезі, як і рослини, виділяють кисень, т.к. в якості донора водню використовують воду. Більшість видів зростають лише у присутності світла, тобто є строгими фототрофамі. Деякі види можуть в незначній мірі асимілювати органічні сполуки. Значне число видів фіксує молекулярний азот.
Особливу форму фотосинтезу здійснюють бактерії роду Halobacterium, які не містять хлорофілу. Це галофільниє мікроорганізми, тобто зростаючі на середовищах з високими концентраціями хлористого натрію; гетеротрофи. У використанні променистої енергії для синтезу аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) у них бере участь каротиноїд ретиналь, пов'язаний з білком в комплекс, називається бактеріородопсином.
Літ.: Кондратьева Е. Н., Фотосинтезуючі бактерії, М., 1963; Гусев М. Ст, Біологія синезелених водоростей, М., 1968; Ковалів С. І., Мікрофлора озер і її геохімічна діяльність, Л., 1970; Bergey''s manual of determinative bacteriology, 8 ed., Bait., 1974; The biology of blue-green algae, Berk. – Los Ang., 1973 (Botanic monographs, v. 9).
