Серобактерії
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Серобактерії

Серобактерії, тіобактерії, мікроорганізми, що окислюють відновлені з'єднання сірки. Вивчення С. послужило С. Н. Віноградському підставою для встановлення хемосинтезу (1887). До С. відносяться фотосинтезуючі пурпурні і зелені бактерії, що окислюють сірководень анаеробний на світлу; тіоновиє бактерії; власне С. — безбарвні мікроорганізми, в клітках яких містяться включення сірки. С. в масі розвиваються на поверхні сірчановодневого мула, де йде відновлення сульфатів. Найчастіше зустрічаються нитчасті С. (Beggiatoa, Thiothrix) і одноклітинні (Thiospira, Thiovulum, Macromonas).

загрузка...

  Найбільш важливими в геохімічному відношенні є тіоновиє бактерії, до яких відносяться дрібні псевдомонади роду Thiobacillus. Енергія окислення відновлених з'єднань сірки використовується цими мікроорганізмами для автотрофної асиміляції вуглекислоти. T. thioparus розвивається при ph>5, T. thiooxidans і T. ferrooxidans в сильнокислих середовищах — аж до ph 1. Розвиток тіонових бактерій приводить до утворення сірчаної кислоти і пов'язаному з цим сернокислотному вивітрюванню, що викликає руйнування (у відкритих розробках) сірчаних родовищ. С. можуть ушкоджувати також інженерні споруди (наприклад, Ангкор-ваті ). Т. thiooxidans окислює лише сірку, T. ferrooxidans здатний окислювати також сульфіди і Fe 2+ і служить причиною утворення кислих шахтних вод. Здатність цієї бактерії розкладати сульфіди металів використовується для бактерійного вилуговування металів з руд і заснованою на цьому бактерійною гідрометалургії . Ср. Десульфуруючі бактерії .

  Літ.: Заварзін Р. А., Літотрофниє мікроорганізми, М., 1972; Каравайко Р. І., Ковалів С. І., Голомзік А. І., Роль мікроорганізмів у вилуговуванні металів з руд, М., 1972.

  Р. А. Заварзін.