Фотонабірна машина, набірна машина, в якої букви і знаки тексту відтворюються фотографічним дорогою на світлочутливому матеріалі (фотоплівці або фотопаперу). Отримані текстові діапозитиви (або негативи ) використовуються для виготовлення друкарських форм (див. Набірне виробництво ) . Найбільшого поширення набули наступні види Ф. м., що відрізняються конструкцією, технологічними можливостями, продуктивністю і принципами роботи: фотонабірні установки; напівавтомати, створені на базі набірно-ливарних машин; електронно-механічні фотонабірні автомати; фотонабірні системи з електроннопроменевими трубками (ЕЛТ). У фотонабірних установках, наприклад СФК (СРСР), знаки шрифтоносія (зазвичай пластинки з негативним зображенням букви або знаку) уручну набираються і встановлюються в верстку для відрядкового фотографування. Установки використовуються для набору невеликих текстів (заголовків, написів на картах). У напівавтоматах, створених на базі набірно-ливарних машин, отлівниє пристрої замінені такими, що фотографують, матриці – фотолітерами. Принцип роботи їх той же, що і набірно-ливарних машин, швидкість фотографування до 8 знаків в 1 сек. До таких напівавтоматів відносяться, наприклад, «Фотосеттер» (США), створений на базі лінотипу і вживаний для нескладних текстів; «Монофото» (Великобританія), побудований на базі монотипа і що дозволяє набирати складніші тексти. Електронно-механічні фотонабірні автомати застосовуються для набору простих і ускладнених текстів. Швидкість фотографування до 100 знаків в 1 сек. До таких машин відносяться: ФА-500 (СРСР), «Фотон» (Великобританія), «Лінофільм-Європа» (ФРН) і ін. Ф. м. цього типа складаються з керівника і фотонабірного пристроїв. Спеціалізована ЕОМ(електронна обчислювальна машина) виробляє за заданою програмою сигнали, керівники роботою фотонабірного пристрою, який здійснює побуквенноє фотографування знаків тексту з того, що обертається або іншого шрифтоносія. На рис . показана оптична схема Ф. м. «Фотон», в якій світловий промінь від імпульсної лампи, розташованої усередині барабана (шрифтоносія), проходить через зображення потрібного знаку, оптичну систему і проектує зображення знаку на фотоплівку або фотопапір.
Принцип дії фотонабірних систем з ЕЛТ заснований на відтворенні знаків, рядків (інколи сторінок) на екрані ЕЛТ і проектуванні їх на фотоматеріал. Ці системи можуть бути з т.з. речовими шрифтоносіями, наприклад «Лінстрон» (Великобританія), або з електронним пристроєм, що запам'ятовує, в якому зображення знаків (інколи і малюнків) закодовані в цифровій формі, наприклад «Дігисет» (ФРН). Останні мають широкий асортимент шрифтів і володіють швидкістю фотографування більше 1000 знаків в 1 сек. Управління системою з ЕЛТ може здійснюватися як від програми, записаної на перфострічку, магнітну стрічку і т.п., так і від ЕОМ(електронна обчислювальна машина). Застосовуються для переробки великого текстового об'єму на крупних поліграфічних підприємствах або у фотонабірних центрах. Ф. м. набувають широкого поширення, т.к. во багатьох випадках в порівнянні з машинами металевого набору значно прискорюються набірні процеси, забезпечується високоякісне відтворення тексту різко знижується потреба в дефіцитних друкарських сплавах і т.д. Ф. м. застосовуються для виготовлення друкарських форм для офсетного, глибокого і високого друку.
Літ.: Молін А. Я., Фотонабір, М-код,, 1972; Петрокас Л. Ст, Шнєєров Л. А., Машини набірного виробництва, М., 1973,
