Друкарська форма, скомплектований друкарський набір, пластина, циліндр і т.п. форми, поверхня яких містить друкуючі і пробільні елементи. Призначена для багатократного здобуття друкарських відтисків. Взаємне розташування друкуючих і пробільних елементів визначає спосіб друку. Залежно від способу друку, вигляду друкарських машин, характеру використовуваних матеріалів розрізняють наступні П. ф.: при високому друці — набір, кліше стереотип; при плоскому друці — форма на монометалі (алюміній, цинк), біметалі і тріметалле (наприклад, сталь, мідь, хром), на склі (див. Фототипія ); при глибокому друці — мідні або хромовані циліндри. По характеру графічних елементів і вигляду друкарської продукції виділяють текстові, ілюстраційні і змішані П. ф. Матеріал П. ф. всілякий: кольорові метали, сплави, пластмаса, гума, дерево металева або паперова фольга і ін. Залежно від матеріалів з однієї форми можна віддрукувати до 1 млн. відтисків і більш. П. ф. значною мірою визначає якість друку видань.
