Фотографічний запис, запис електричних сигналів, що несуть інформацію про звук і (або) зображення, здійснювана за допомогою фотографічних методів. У системах Ф. з. носієм запису (НЗ) служить фото- або кіноплівка, фотопластина або який-небудь інший фотографічний матеріал, а запис виробляється світловим або електронним пучком (див. також Запис і відтворення інформації ) . В процесі запису або НЗ переміщається відносно нерухомого пучка, або записуючий пучок переміщається відносно нерухомого НЗ. При записі змінюють відповідно до записуваного сигналу інтенсивність або форму падаючого на НЗ пучка (див. Модуляція світла ) . В результаті подальшої фотографічної обробки НЗ (прояви фотографічного, фіксації фотографічного і пр.) отримують сигналограмму, на якій записаний сигнал закодований у формі відповідної зміни оптичній щільності або коефіцієнта віддзеркалення різних ділянок НЗ. Розрізняють Ф. з. некогерентним світлом (з використанням світлового променя, що не володіє просторовою когерентністю ) , електронно-фотографічний запис (з використанням електронного променя) і Ф. з. когерентним світлом (з використанням світлового променя лазера ) . Ф. з. некогерентним світлом – найбільш поширений вигляд Ф. з. Її використовують для звукозапису (наприклад, в звуковому кіно ) , а також для запису телевізійних зображень з екрану приймальної телевізійної трубки (кінескопа ) , здійснюваною в телевізійних студіях з метою консервації (зберігання) телепередач. У практиці фотографічного звукозапису некогерентним світлом переважно використовують системи з модуляцією довжини записуваного на НЗ штриха електромеханічним модулятором світла з рухливим люстерком (керованим магнітоелектричним пристроєм) із застосуванням зовнішнього джерела світла постійної інтенсивності. У таких системах Ф. з. (см. мал.(малюнок) ) на НЗ (наприклад, кіноплівці) створюється (за допомогою мікрооб'єктиву) зображення оптичне діафрагми з вузьким прямокутним вирізом. У свою чергу, в плоскості цієї діафрагми формується (за допомогою лінзи, що змальовує, люстерка і конденсорів ) оптичне зображення діафрагми з образним для М-коду вирізом, що освітлюється т.з. записуючою лампою. При коливаннях люстерка відповідно до закону зміни записуваного сигналу зображення образного для М-коду вирізу вагається відносно вузької щілини, внаслідок чого відбувається зміна ширини незасвічених ділянок на НЗ. Отримана (після прояву плівки) фонограма називається двосторонньою фотографічною фонограмою змінної ширини.
Відтворення записаної інформації з фотографічною сигналограмми здійснюється при проходженні через неї відтворюючого світлового пучка. В процесі відтворення сигналограмма рухається відносно відтворюючого пучка з швидкістю, рівній швидкості руху НЗ відносно записуючого пучка при записі. Що пройшов через сигналограмму (або відбитий від неї) світло поступає у фотоелектричний перетворювач (наприклад, на фотоелемент ) , в якому закодований на сигналограмме сигнал перетворюється на електричний сигнал.
електронно-фотографічний запис і Ф. з. когерентним світлом дозволяють здійснити якісніший (в порівнянні з Ф. з. некогерентним світлом) запис високочастотних коливань і підвищити щільність запису; це обумовлює доцільність (і перспективність) використання таких видів Ф. з. для запису зображень.
Літ.: Бургов Ст А., Основи запису і відтворення звуку, М., 1954; Джаконія Ст Е., Запис телевізійних зображень, Л., 1972.
