Прояв фотографічний, перетворення прихованого фотографічного зображення, що виник в світлочутливому шарі кино- і фотоматеріалів під дією світла або ін. випромінювання, у видиме. При П. ф. найпоширеніших галогенідосрібних світлочутливих матеріалів іони срібла під дією проявника фотографічного відновлюються до металевого срібла. Прийнято розрізняти двох типів П. ф. цих матеріалів: «хімічне» і «фізичне» (назви умовні). При «хімічному» прояві срібло відновлюється з галогенідів срібла емульсивних кристалів світлочутливого шару; при «фізичному» прояві — з розчинної солі срібла (зазвичай Agno 3 ), що входить до складу проявника. При «хімічному» П. ф. органічним проявляючою речовиною процес прояву може бути приблизно змальований (на прикладі гидрохинонового прояву) сумарним рівнянням:
(прояв кольорових світлочутливих матеріалів відбувається трохи інакше). В процесі П. ф. витрачаються проявляюча речовина, сульфіт натрію і луг проявника. Одночасно в проявнику накопичуються іони брому, гальмівні процес. П. ф. — виборчий процес, швидкість якого на експонованих ділянках світлочутливого шару значно вища, ніж на неекспонованих. Різниця в швидкостях пояснюється наявністю в експонованих емульсивних зернах галогеніду срібла зародків металевого срібла, що виконують роль гетерогенного каталізатора процесу прояву. В результаті цього за час знаходження світлочутливого матеріалу в проявнику повністю виявляються емульсивні зерна, що містять такі зародки, а не що містять їх залишаються непроявленими.
В разі «фізичного» прояву зародки металевого срібла в світлочутливому шарі також служать каталізатором відновлення нітрату срібла проявника. Один з варіантів «фізичного» прояву полягає в наступному: експонований світлочутливий матеріал піддають фіксації фотографічному, внаслідок чого в йому залишаються лише зародки металевого срібла. Після занурення отфіксированного матеріалу в проявник нітрат срібла останнього відновлюється до металевого срібла, яке кристалізується на зародках. Описаний метод дозволяє отримати зображення з надзвичайно тонкою структурою зерна. «Фізичний» прояв застосовується головним чином для технічних цілей.
Літ.: Шеберстов Ст І., Хімія проявників і прояву, 2 видавництво, [М.], 1941; Киріллов Н. І., Основи процесів обробки світлочутливих матеріалів, М., 1954; Ляліков До. С., Теорія фотографічних процесів, М., 1960; Шашлов Би. А., Шеберстов Ст І., Теорія фотографічного процесу, М., 1965; Блюмберг І, Би., Технологія обробки фотокіноматеріалів, 2 видавництва, М., 1967; Міз До., Джеймс Т., Теорія фотографічного процесу, пер.(переведення) з англ.(англійський), Л., 1973.
