Пругавін Олександр Степанович (1850, Архангельськ, — 1920), російський дослідник старообрядності і сектантства, публіцист, революціонер-народник. З 1869 вчився в Петровськой землеробської і лісової академії в Москві, брав участь в революційних студентських хвилюваннях 1869. Притягувався в 1871 по «процесу нечаєвцев», в тому ж році висланий в Архангельську губернію. З 1877 вивчав старообрядність. Після Жовтневої революції 1917 в Сибіру співробітничав з білогвардійцями. У березні 1920 арештований, помер в Красноярській в'язниці від тифу.
Соч.: Запити народу і обов'язки інтелігенції в області освіти і виховання, 2 видавництва, СП(Збори постанов) Би, 1895; Релігійні відщепенці, ст 1—2, М., 1906; Старообрядність в 2-ій половині XIX ст Нариси з новітньої історії розколу, М., 1904; У казематах. Нариси і матеріали по історії російських в'язниць, СП(Збори постанов) Би, 1909; Що не приймають світу, М., 1918.
