Формоутворення (грамматіч.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Формоутворення (грамматіч.)

Формоутворення, утворення граматичних форм слова. Ф. протиставляється словотворенню як співвідношення, що зв'язує форми одного слова (стіл – столу, говорю – говорив), а не різні слова одного кореня (говорю – переговорю). Рішення питання про те, які дві форми слід вважати формами одного слова, а які – різними словами (питання про кордони Ф. і словотворення) залежить від ряду чинників і не завжди однозначно. Часто до одного слова відносять форми з одним номінатівним (що безпосередньо відображає внеязиковую дійсність) і різними синтаксичними (що відображають синтаксичні можливості словоформ ) значеннями, наприклад стіл – столу, ходжу – ходиш. Форми на різне номінатівним значення при цьому зважають різними словами і відносяться до словотворення (відучити – відучувати, банячи – банщик). Інший підхід грунтується на зіставленні граматичних (що вимагають обов'язкового вираження) і неграматичних значень. Форми, що розрізняються лише граматичними значеннями, об'єднують в одному слові і відносять до Ф. (стіл – столу, стіл – столи, ходжу – ходиш, відучити – відучувати), а до словотворення відносять лише форми, що розрізняються неграматичними значеннями (банячи – банщик, учити – учень). Деякі учені до Ф. відносять форми, спосіб утворення яких регулярний, наприклад англ.(англійський) прислівника на -ly (bright-ly), що утворюються від будь-якого прикметника. Інколи Ф. розуміється у вужчому сенсі, як що відноситься до форм, що розрізняються номінатівнимі граматичними значеннями (форми числа, вигляду, каузатіва при їх граматичному вираженні в мові). В цьому випадку Ф. займає проміжне положення між словотворенням і словозміною (останнє відноситься до форм, що розрізняються лише синтаксичними значеннями).

загрузка...

  Літ.: Винограду Ст Ст, Словотворення в його відношенні до граматики і лексикології, в його кн.: Дослідження по російській граматиці, М., 1975.

  Ст М. Жівов.