Флемінг (Fleming) Александер (6.8.1881, Локфілд, – 11.3.1955, Лондон), англійський мікробіолог, член Лондонського королівського суспільства (1943), член Паризької АН(Академія наук) (1946). Закінчив медичну школу Сент-Мері при Лондонському університеті (1906). Працював в Бактеріологічному інституті в Лондоні (1908–14, 1918–48, з 1928 професор, в 1946–54 директор). У 1948–55 професор бактеріології Лондонського університету. У 1951–54 ректор Едінбурзького університету. Перший президент суспільства загальної мікробіології. Основні роботи по імунології, загальній бактеріології, хіміотерапії, антисептикам, антибіотичним речовинам. Відкрив антибіотичні речовини лізоцим (1922) і Пеніцилін (1929). Нобелівська премія (1945, спільно з Х. Флорі і Е. Чейном ) .
Соч.: Penicillin, Its practical application, 2 ed., L., 1950 (ed.).
Літ.: Олександр Флемінг (1881–1955). (Некролог), «Антибіотики», 1956, т. 1 № 1; Ермольева З. Ст, Олександр Флемінг, «Клінічна медицина», 1957, т. 35 № 2, с. 157; Моруа А., Життя Александра Флемінга, пер, з франц.(французький), М., 1961.
