Флемінг Пауль
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Флемінг Пауль

Флемінг (Fleming) Пауль (5.10.1609, Хартенштейн, – 2.4.1640, Гамбург), німецький письменник. Найбільший лірик йому.(німецький) бароко . Писав оди, послання, вірші «на випадок» і пр. Долаючи умовні форми «вченої поезії», виробив стиль, що відрізнявся гнучкістю ритмів і живописною конкретністю. У 1633–39 з А. Олеарієм відвідав Росію і Персію у складі голштінського посольства. У Новгороді написав ідилію, в якій, згадуючи лиха 30-річної війни в Європі, оспівав мирну працю русявий.(російський) селянина. Три сонети Ф., присвячених Москві, переведені і опубліковані А. П. Сумароковим в «Щомісячних вигадуваннях» (1755).

  Соч.; Lateinische und deutsche Gedichte. Hrsg. von J. М. Lappenberg, Bd 1–3, Stuttg., 1863–65 (нове видавництво 1965); у русявий.(російський) пер.(переведення) – [Вірші], у збірці: Астрахань, 1958; у кн.: Слово скорботи і втіхи, М., 1963.

  Літ.: Історія німецької літератури, т. 1, М., 1962; Рyritz Н., P. Flemings deutsche Liebeslyrik, Lpz., 1932.

П. Флемінг.